Ковану огорожу ХІХ століття, яка оточувала цвинтар Заводського району, досі можна побачити біля Центрального міського парку

Заводський цвинтар був призначений для робітників та службовців Дніпровського заводу. Про це повідомляють на сторінці у ФБ "Династії Історія Металургійне виробництво ДКХЗ".

Люди, які приїжджали до Кам'янського, щоб працювати й будувати нове життя, врешті-решт знаходили тут свій останній спочинок. Цвинтар швидко зростав, відбиваючи шалений приріст населення:

  • У 1886 році, перед початком будівництва заводу, в Кам'янському проживала лише 2901 особа.
  • У 1897-му населення становило вже 16 878 осіб, з яких майже 11 тис. були приїжджими.
  • До 1912 року кількість мешканців зросла до 40 тис., а у 1917-му - до 63 тис. осіб, враховуючи біженців.

За даними офіційних джерел, з 1889 по 1919 рік на Заводському цвинтарі було здійснено 18 819 поховань. Після революції, з 1920 по 1933 рік, до них додалося ще 5 650 поховань, що в сумі склало 24 469 поховань.

Ліквідація та перетворення

Зрештою, цвинтар, що займав усю територію нинішнього міського парку, виявився переповненим. Він розташовувався в центрі міста, поруч із житловими будинками та комунікаціями. Враховуючи санітарні норми та плани містобудування, влада ухвалила рішення про його ліквідацію.

У 1934 році в міській газеті «Зоря» вже згадувався міський парк імені Дзержинського. Активне знищення цвинтаря розпочалося у 1937 році: могили порівнювали із землею, зносили надгробки, а поверховістю укладали асфальт. Перепоховання останків не відбувалося. Як наслідок, під час будь-яких земляних робіт, будь то прокладання опалювальних траншей чи будівництво літнього театру, ковші екскаваторів незмінно натикалися на труни.

Читайте також: У Кам'янському центральний парк прикрашає в'яз-довгожитель - скільки років старовинному дереву

Нове життя парку

15 червня 1945 року парк знову відкрив свої двері для містян, про це повідомляє Кам’янська міська бібліотека ім. Тараса Шевченка. У 1947-му тут збудували літній театр на 640 місць, естраду, ігрові майданчики та альтанки. Парк також мав оглядове колесо, тир і кімнату сміху, перетворившись на улюблене місце відпочинку для багатьох поколінь. Єдиною згадкою про те, що тут колись був цвинтар, довгий час слугувала його масивна кована огорожа.

Читайте також: Танцмайданчик Центрального парку Кам'янського: місце, де народжувалися історії

Рештки цих ґрат, зараз можна побачити з виходу парку у бік вулиці Шевченківська. На них зображений характерний знак що слугував тоді до цвинтаря. Цей елемент хреста на огорожі, є типовим символом для оформлення цвинтарів. Він є універсальним символом пам'яті, який часто використовувався на надгробках та в декоративних елементах цвинтарних огорож, особливо у XIX столітті.

Читайте також: Тиша замість сміху: парк атракціонів на Дніпропетровщині перетворився на руїни