Пам’ять, що стала світлом: у Кам’янському відкрили виставку робіт матері загиблого азовця

У бібліотеці на проспекті Шевченка презентували авторську виставку маріупольської художниці Ганни Кісілішиної

Експозицію організував центр підтримки «ЯМаріуполь.Кам’янське».

Ганна - жінка з незламного міста Марії, чиє життя поєднало професії вчительки та психологині з покликанням художниці. Але найболючіша й найважливіша її роль - мати загиблого Героя, захисника Маріуполя, бійця полку «Азов» Олексія Кісілішина.

В основі виставки - 13 живописних робіт, що складаються в єдиний емоційний і глибоко особистий наратив. Це не просто картини, а щира сповідь, розказана мовою кольору й образів. Кожне полотно - спроба осмислити втрату, прожити біль і знайти відповідь на запитання, як жити далі, коли серце розбите навпіл.

Експозиція говорить про пам’ять, яка не згасає, а з часом перетворюється на світло, і про внутрішню силу, що допомагає людині віднайти надію навіть у найтемніші періоди життя. Це історія не лише про особисту трагедію, а й про стійкість, любов і здатність мистецтва лікувати душу.

Кожне полотно - це тихий діалог авторки з глядачем. Творчість маріупольчанки вражає глибоким психологізмом та контрастною палітрою. У роботах домінують тривожний червоний, що символізує любов і жертовність, глибокий синій - колір спогадів про небо, та глухий чорний - символ втрати.

Поряд із драматичними барвами з'являються і ніжні пастельні відтінки - рожевий та салатовий, що втілюють жіночність і материнство, яке проростає крізь жахи війни.

Ці картини не просто зображення, це візуальна молитва та маніфест незламності духу, де колір стає голосом самої авторки. Через фарби та образи Ганна Кісілішина ділиться своїм рецептом стійкості та любові, що перемагає смерть.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та побачити ці проникливі роботи на власні очі за адресою: проспект Тараса Шевченка, 14.

Раніше ми розповідали, як маріупольчанка у Кам’янському лікує душу в’язанням і гуртує земляків. Історія майстрині Тетяни Сороки з Маріуполя, чиє хобі стало ліками від війни у Кам’янському. З початком повномасштабного вторгнення улюблена справа набула нового значення. Для Тетяни в’язання стало справжніми «ліками» та способом відволіктися від важких думок під час війни. Її історія - це приклад того, як у Кам’янському переселенці знаходять сили відродитися, повірити в себе і допомогти іншим знайти новий сенс у житті.