Дніпропетровщина залишається одним із найпотужніших економічних та промислових центрів України, попри постійні виклики та ризики воєнного часу

Металургія, видобувна галузь, енергетика, розвинена логістика, сучасна медицина та великий ринок праці створюють фундаментальну базу, на яку спирається не лише держава, а й приватний сектор. Регіон продовжує жити у статусі прифронтового, щодня зіштовхуючись із загрозою ударів балістичним озброєнням та безпілотниками по енергетичній та критичній інфраструктурі. Проте економічна активність в області не зупиняється, а іноземний капітал знаходить шляхи для адаптації до нових реалій.

Економічний фундамент та збереження іноземного капіталу

Побоювання щодо вкладення коштів під час активних бойових дій є цілком зрозумілими, але статистика демонструє несподівану стійкість місцевої економіки. Як розповідає голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук у розгорнутому матеріалі видання «9 канал» про інвестиційну привабливість області , за час повномасштабного вторгнення з регіону не пішла практично жодна велика іноземна компанія. Більше того, посадовець наголошує, що за цей період в області відкрилися 27 нових іноземних підприємств, а загалом продовжують успішно працювати понад 870 компаній із іноземними інвестиціями. Це свідчить про те, що міжнародний бізнес зацікавлений працювати на Дніпропетровщині, якщо місцева влада забезпечує зрозумілі правила роботи та допомагає вирішувати питання страхування воєнних ризиків для приватного капіталу.


Пріоритетні напрямки відбудови та житло для вимушених переселенців

Ключовим пріоритетом для забезпечення нормальної життєдіяльності регіону залишається збереження та модернізація енергетики. Без стабільного забезпечення енергією неможлива робота великих підприємств, лікарень, систем водопостачання, зв'язку та загалом нормальне життя територіальних громад. Не менш важливим викликом є розбудова критичної інфраструктури та доступної медицини. Область прийняла велику кількість військовослужбовців, ветеранів, поранених цивільних осіб та вимушених переселенців. Усі ці категорії населення гостро потребують лікування, комплексної реабілітації та якісної психологічної підтримки поблизу свого нового місця проживання.

Окремим завданням є вирішення масштабного житлового питання для евакуйованих родин. Люди із постійно обстрілюваних Синельниківського та Нікопольського районів, а також переселенці з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей потребують капітального житла вже сьогодні. Не чекаючи повного завершення війни, регіональна влада вже пропонує інвесторам розглянути можливість реалізації пілотних проєктів будівництва доступного житла. Для запуску таких ініціатив необхідно об'єднати надійні гарантії безпеки, фінансування, страхування ризиків, готовність територіальної громади та безпосереднє бажання самого інвестора.

Досвід успішного будівництва масштабного медичного центру під час війни

Головним підтвердженням того, що великі інвестиційні проєкти можна реалізовувати навіть поблизу лінії фронту, є успішний кейс будівництва сучасного реабілітаційного хабу. Як зазначають медичні експерти та представники влади у репортажі видання «Суспільне» щодо відкриття закладу , центр воєнної травми Superhumans Dnipro повноцінно запрацював на площі у 2800 квадратних метрів, а загальний бюджет його реконструкції та технічного оснащення склав 4,3 мільйона євро. Цей унікальний для прифронтового регіону об'єкт був збудований лише за один рік спільно з українськими підприємцями та партнерами з Нідерландів. Фахівці зауважують, що у мирний час будівництво центру такого рівня складності розтягнулося б на чотири або навіть п'ять років. Сьогодні заклад стабільно працює, спеціалісти щомісяця приймають десятки пацієнтів, які проходять протезування та психологічне відновлення, а черга на ці життєво необхідні процедури розписана на багато місяців вперед. Реалізація проєкту доводить, що інвестування у Дніпропетровщину під час війни є стратегічно важливим кроком, здатним приносити реальний результат.