Група "Метінвест" вичерпала свої довоєнні ресурси та переходить до жорстких антикризових заходів. Як розповів операційний директор компанії Олександр Мироненко, головними причинами стали постійні ракетні удари РФ по заводах, заблоковані морські порти, стрімке зростання вартості логістики та торгові бар'єри з боку Євросоюзу.

Удар по виробничих потужностях та людські втрати

У серпні та вересні 2026 року російські війська завдали масованих ударів балістикою по ключових підприємствах групи: 11 ракет вдарили по "Запоріжсталі" та 5 — по "Каметсталі". Через надзвичайно короткий час підльоту ракет (близько двох хвилин) працівники не встигали дістатися укриттів: 13 людей загинуло, ще понад 40 отримали поранення.

Наразі обидва комбінати зупинені, а компанія фіксує такі наслідки:

  • "Запоріжсталь": розірвано виробничий ланцюг, збитки та вартість відновлення оцінюються в десятки мільйонів.

  • "Каметсталь": триває розбір завалів. Постраждала доменна піч №1, яку щойно відремонтували.

Через ці події "Метінвест" був змушений оголосити форс-мажор та скасувати або перенести терміни виконання багатомільйонних контрактів.

Гірничо-збагачувальні комбінати також опинилися в критичному стані. Північний і Центральний ГЗК завантажені лише на 50%. Південний ГЗК повністю зупинено через неможливість експорту морем, а Інгулецький законсервовано ще з 2024 року через нерентабельність (для його роботи ціна концентрату має складати щонайменше $135–150 за тонну, тоді як нинішня становить близько $100).

Логістична криза та наслідки морської блокади

Закриття морських коридорів стало найважчим випробуванням для компанії, призвівши до логістичного глухого кута:

  • Падіння експорту: щомісяця компанія втрачає можливість вивезти до 1,5 млн тонн залізної руди (близько 1 млн тонн із Південного ГЗК і 0,5 млн тонн із Північного та Центрального), а також значні обсяги металопродукції.

  • Дорогий імпорт вугілля: через зупинку потужностей у Покровську "Метінвест" змушений щомісяця купувати за кордоном близько 250 тис. тонн вугілля.

  • Знищення маржинальності: перенаправлення експорту та імпорту на залізницю через Польщу і порт Констанца (Румунія) збільшило транспортні витрати на 50–60%, звівши прибуток до нуля.

Крім того, собівартість продукції зросла на 30% через подорожчання електроенергії та залізничних перевезень всередині країни. Відведення локомотивів "Укрзалізниці" від прифронтових зон ризикує повністю зупинити вивезення вантажів у радіусі 150 км від лінії фронту.

Проблеми на європейському ринку та відсутність захисту

Європа залишається єдиним ринком збуту для українських металургів, проте працювати там стає дедалі складніше. Квітневі квоти ЄС зменшили дозволений обсяг імпорту готового прокату вдвічі — до 1 млн тонн на рік. Це поставило під загрозу румунський трубний завод у Яссах, який "Метінвест" придбав за 10 млн євро: через ліміти компанії вигідніше напряму продавати прокат у Польщу, ніж переробляти його в Румунії.

Додатковим ударом стане запровадження екологічного мита CBAM. Воно додасть від 50 до 100 євро витрат на кожну тонну прокату (при його ринковій вартості близько $600). Компанія закликає надати українським виробникам перехідний період. Водночас внутрішній ринок страждає від демпінгу турецьких труб, які виробляються з дешевого російського металу.

Антикризовий план: оптимізація та скорочення

Щоб утримати компанію на плаву, керівництво запроваджує план виживання:

  • Скорочення штату: насамперед оптимізують адміністративний персонал. "Метінвест" відмовлятиметься від послуг підрядників на користь власних працівників, а надлишок кадрів підпадатиме під скорочення.

  • Урізання витрат: інвестиційна програма на 2026 рік скорочується на 15–20%. Проєкти з розвитку сонячної електростанції та власної газової генерації заморожені.

  • Зупинка розширення: призупинено купівлю нових підприємств у Європі, а продаж вугільного бізнесу в США виходить на фінальну стадію.