Зростання цін на продукти харчування змушує українців суттєво переглядати свій щоденний раціон і шукати дешевші альтернативи

За останній рік продукти харчування та безалкогольні напої в Україні подорожчали в середньому на 9,6%, а окремі категорії товарів додали у вартості майже 20%. За даними Держстату, найвідчутніше зросли ціни на рибу, яйця, соняшникову олію, хліб та м’ясо.

Такий стрибок цін змусив більшість українців суттєво переглянути свої щоденні споживчі звички.

Економісти зазначають, що структура харчування напряму залежить від рівня доходів. Через повномасштабну війну чимало родин втратили частину прибутків, тому змушені переходити на модель жорсткої економії:

  • Відмова від делікатесів: покупці дедалі рідше купують expensive види риби, тверді сири, телятину та інші вишукані продукти.
  • Перехід на дешевші аналоги: замість яловичини чи свинини обирають курятину, купують товари за акціями, а також збільшують у раціоні частку круп, макаронних виробів і сезонних овочів.
  • Зміна раціону: якщо до війни споживання м'яса становило близько 75 кг на людину на рік (при медичній нормі 90 кг), то зараз цей показник впав до 70 кг. Схожий дефіцит спостерігається і в молочній продукції.
  • Ріст споживання базових харчів: споживання хліба, навпаки, перевищує раціональну норму на 10%, оскільки він залишається найдоступнішим джерелом ситості.
  • Ситуація з алкоголем: попри загальну економію, попит на алкоголь суттєво не впав, що експерти пояснюють високим психологічним напруженням у суспільстві. Проте економісти застерігають: подальше підвищення цін може просто витіснити покупців у тіньовий сектор.

Національний банк України у своїх аналітичних звітах підтверджує, що мова йде не про повну відмову від їжі, а про її вимушену заміну дешевшою та ситнішою альтернативою.

Читайте також: Зарплати та пенсії перерахують: уряд розкрив плани щодо виплат українцям

Що буде з цінами далі: очікування Нацбанку

Швидкого здешевлення продовольства чекати не варто. У другій половині 2026 року продовольча інфляція може навіть прискоритися й перевищити 9%. Головна причина – високий тиск на собівартість продукції через подорожчання енергоресурсів, логістики, зростання витрат на оплату праці та руйнування інфраструктури.

Офіційний інфляційний прогноз НБУ:

  • Наприкінці 2026 року загальна інфляція очікується на рівні 9,4%.
  • У 2027 році передбачається уповільнення до 6,5%.
  • У 2028 році регулятор планує повернути інфляцію до цільового показника в 5%.

Аби втримати ціни, Нацбанк планує зберігати облікову ставку на рівні 15% щонайменше до другого кварталу 2027 року. Поступова стабілізація очікується за рахунок нарощування врожаїв, стабілізації цін на пальне та нормалізації ситуації в енергетиці. Втім, у НБУ наголошують, що цей прогноз залишається критично залежним від безпекової ситуації в країні.