У бібліотеці на Шевченка вже кілька років працює музейна кімната, яка дбайливо зберігає історію та таємниці забутих предметів побуту

Експонати, подаровані небайдужими мешканцями та гостями Кам’янського, створюють особливу атмосферу живої пам’яті та ностальгії.

Серед розмаїття речей - один особливий експонат із глибоким історичним і навіть літературним підґрунтям.

Йдеться про легендарний ламповий радіоприймач «Рігонда» (лат. Rigonda). Це марка стаціонарних радіол першого класу, які виготовлялися на ризькому радіозаводі імені О. С. Попова у 1963-1977 роках.

У свій час «Рігонда» була символом затишку та певного престижу в оселях українців. Саме біля таких приймачів родини слухали новини, концерти, радіоспектаклі, а вечорами - улюблені музичні передачі.

Читайте також: У Кам'янському "оселилося" піаніно старовинного європейського бренду: як звучить справжній PETROF

 

Назва «Rigonda» запозичена з пригодницького роману латиського письменника Віліса Лациса «Втрачена батьківщина» (1940), написаного в традиціях Джека Лондона. У творі автор описує вигаданий острів Рігонда - прозорий натяк на його рідну Ригу.

Сюжет книги розповідає про юнака-тубільця Ако, який після нападу на острів потрапляє в полон. Внаслідок непередбачуваних обставин він опиняється на яхті багатих мандрівників, проте всі його думки залишаються з Батьківщиною. Ако мріє лише про одне - допомогти своєму маленькому, але відважному народові звільнитися від колонізаторів (в українському перекладі С. Скляренка).

Ось так техніка та література поєдналися в одному експонаті, який сьогодні можна побачити у музейній кімнаті бібліотеки.

Варто додати, що у музейній кімнаті бібліотеки на Шевченка зберігається баварська тарілка Hertel 1920-х років. Цей чудовий подарунок передав музею Віктор Заславський, який зробив внесок у збереження історії та можливість для відвідувачів торкнутися классики минулого. Тарілка оздоблена ніжним квітковим розписом, що нагадує ботанічну ілюстрацію. Польові квіти, схожі на наперстянку та лугові трави, виглядають надзвичайно живими. Майстри того часу малювали їх за зразками справжніх ботанічних атласів XIX століття.