В Україні посилюють контроль за здобувачами вищої освіти. Особливу увагу контролюючі органи приділяють чоловікам віком від 25 років, кількість яких у закладах освіти різко зросла після початку повномасштабного вторгнення

Дізнайтеся, які порушення найчастіше фіксують під час перевірок, які існують законні підстави для відрахування та як це впливає на право на відстрочку від військової служби.

В умовах триваючого воєнного стану та процесів мобілізації в Україні питання надання відстрочки від призову залишається одним із найбільш обговорюваних у суспільстві. Здобуття вищої або фахової передвищої освіти традиційно є законною підставою для отримання такого права. Проте останнім часом державні органи почали фіксувати аномальне збільшення кількості студентів певної демографічної групи, що стало каталізатором для масштабних перевірок навчальних закладів по всій країні.

Чому в закладах освіти почалися масові перевірки здобувачів

Головною причиною посиленого моніторингу стала різка зміна демографічного портрета українського студента. Статистичні дані свідчать про безпрецедентний наплив до університетів, коледжів, аспірантури та докторантури чоловіків призовного віку.

До початку повномасштабної війни, тобто до 2022 року, кількість студентів чоловічої статі, старших за 25 років, становила в середньому близько 30 тисяч осіб на всю країну. Це був природний показник для тих, хто вирішив змінити професію або підвищити кваліфікацію в зрілому віці. Однак станом на травень поточного року ця цифра стрімко зросла до 230 тисяч осіб.

Таке багатократне збільшення кількості здобувачів освіти викликало обґрунтовані підозри у представників влади щодо того, чи всі зараховані особи дійсно мають на меті здобуття знань. Саме через це були ініційовані системні перевірки, головна мета яких — з'ясувати законність отримання статусу студента та підтвердити факт реального проходження навчання.

Які підстави для відрахування та втрати відстрочки існують сьогодні

Під час проведення аудитів у навчальних закладах інспекції виявляють низку суттєвих порушень. Вони стосуються як етапу зарахування абітурієнтів, так і безпосередньо організації та участі в освітньому процесі.

Як офіційно наголошує у своєму повідомленні голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак:

«Якщо студент фактично не навчається, не відвідує заняття або не складає сесію, це може стати підставою для відрахування і, як наслідок, втрати відстрочки».

Законними підставами для припинення навчання є:

  • Систематична та регулярна відсутність здобувача освіти на лекційних та практичних заняттях без поважних причин;

  • Невиконання індивідуального навчального плану, що найчастіше проявляється у нескладанні сесії;

  • Виявлені юридичні чи процедурні порушення під час вступу або зарахування на курс.

Важливо розуміти, що відрахування має прямі юридичні наслідки для військовозобов'язаного. Після видання відповідного наказу ректором закладу вищої освіти, інформація оперативно оновлюється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Відповідно, особа втрачає статус здобувача освіти, а разом із ним — і законне право на відстрочку від мобілізації.

Думка експертів щодо використання освіти як способу уникнення призову

Проблема фіктивного навчання обговорюється не лише на рівні внутрішніх державних відомств, а й привертає увагу аналітиків. Фахівці у сфері освітнього права та військового обліку зазначають, що система потребувала невідкладного реагування на масові зловживання.

Як розповідають експерти та оглядачі впливових медіа, зокрема у розлогому матеріалі BBC News Україна щодо мобілізації студентів, використання вищої освіти як юридичної лазівки стало настільки масовим явищем, що це змусило державу змінювати правила гри та посилювати контроль за успішністю. Відомі юристи у сфері військового права підтверджують, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) нині набагато ретельніше перевіряють довідки з університетів, звертаючи увагу на послідовність здобуття рівнів освіти.

Скільки студентів уже втратили свій статус за результатами моніторингу

Дії контролюючих органів уже мають конкретні результати. Згідно з оприлюдненими даними, лише протягом минулого року за підсумками проведених перевірок із навчальних закладів було відраховано майже 30 тисяч студентів, які не виконували вимоги освітніх програм.

Процес очищення освітніх закладів від фіктивних здобувачів не зупинився. Перевірки тривають і цього року. Посадовці Державної служби якості освіти зазначають, що точну кількість відрахованих осіб у поточному році поки що називати зарано. Остаточні цифри та масштаби відрахувань будуть сформовані та оприлюднені після повного завершення літньої екзаменаційної сесії, коли заклади вищої освіти підіб'ють підсумки успішності своїх студентів.

Чи варто хвилюватися сумлінним здобувачам освіти

Незважаючи на жорсткий контроль, представники влади закликають не піддаватися паніці тих, хто дійсно прагне здобути нову професію. У Державній службі якості освіти України окремо наголошують, що держава не ставить за мету дискредитувати всіх студентів старшого віку.

Очевидно, що далеко не всі чоловіки віком понад 25 років вступають до вишів чи фахових коледжів виключно для уникнення мобілізації. Багато хто об'єктивно потребує перекваліфікації через втрату роботи, зміну місця проживання внаслідок бойових дій або просто бажає розвиватися у новій сфері. Головна мета державних перевірок полягає винятково у тому, щоб встановити справедливість: підтвердити, чи людина дійсно навчається, чи відвідує вона лекції, чи виконує навчальний план і чи законно вона отримала статус студента. Для тих, хто сумлінно виконує свої обов'язки здобувача освіти, жодних загроз втрати статусу та законної відстрочки не існує.