Одне з найдавніших українських свят традиційно відзначають у тиждень перед початком Великого посту
Про особливості святкування на Дніпропетровщині розповіла культурологиня Наталя Лисовець.
За її словами, писемні згадки про Масляну датуються ще XVI століттям. У давнину святкування тривало до трьох тижнів, однак згодом скоротилося до семи днів. Головним символом був колодій - обрядова колода, яка уособлювала сонячне божество та оновлення природи.
Традиції кожного дня
Кожен день святкового тижня мав своє значення. Понеділок символізував «народження» колодія. У середу відбувалися активні гуляння - чоловіки й жінки збиралися разом на частування та обряди. У четвер колодія «оплакували» та символічно ховали в землю.
Святкування в різних регіонах України відбувалися подібно, але мали локальні кулінарні особливості.
Що готували на Дніпропетровщині
Масляний тиждень був підготовкою до посту, тому м’ясо вже не споживали. Натомість дозволялися риба та молочні продукти.
"На Дніпропетровщині готували борщ на рибі. М’ясо просто замінювали рибою. В цей тиждень не споживали м’яса, але активно вживали молочні продукти. Це могли бути не тільки молоко та млинці, а й страви з сиру. Сирники також доволі стара страва, яку споживали в регіоні", - розповіла фахівчиня.
Таким чином, раціон ставав більш «легким», але поживним - щоб поступово підготувати організм до Великого посту.
Масляна чи Масниця?
У народному фольклорі зустрічаються обидві назви - Масляна та Масниця.
"Обидві назви є доцільними. Ніякого російського коріння тут немає", - зазначила Наталя Лисовець.
Фахівчиня наголошує: Масляна - це невід’ємна частина культурної спадщини українців. І сьогодні важливо не лише знати про давні традиції, а й повертати їх у сучасне життя.