Старий Новий рік по-новому: чому Щедрий вечір тепер 31 грудня та які традиції варто знати

З переходом на новий стиль церковного календаря, традиційне свято, яке раніше називали «Старим Новим роком» (14 січня), змістило свою дату. Тепер церковне свято Святого Василя Великого та народне свято Маланки святкуються раніше:

  • Щедрий вечір (Маланки): вечір 31 грудня (замість 13 січня).
  • Свято Василя (Новий рік): 1 січня (замість 14 січня).

Вечір напередодні Василевого дня, 31 грудня,  називали Щедрим. Уся родина обов'язково збиралася за святковий стіл. Вважається, що всі родичі мають бути чисто вдягнені та в хорошому настрої, щоб щасливо зустріти рік.

Потім рано-вранці 1 січня  молоді люди одягалися в тематичні святкові костюми і ходили по сусідах. Юнаки брали із собою зерно та посівали, бажаючи господарям достатку та всіх благ. При цьому намагалися якнайкраще виконати пісню і підібрати гарні компліменти, щоб отримати якомога щедріше частування. Вважалося, що чим краще посівальників обдарують сусіди, тим вдаліше мине наступний рік.

А от коли Старий Новий рік настає, заведено відвідувати домівки хрещених, рідних і близьких сусідів із кишенями, повними зерна. Ступаючи на поріг посівають його і коридор пшеницею. У відповідь гостям дають частування.

Віруючі українці в цей день також відвідують церковну службу. Оскільки Святий Василь є покровителем свиней, у його свято готують страви зі свинини.


Прикмети та повір’я, пов’язані зі святом

Народні прикмети на Старий Новий Рік мали велике значення для наших предків. Вони віщували погоду на майбутній рік, врожай або достаток. Найбільш популярними прикметами на Старий Новий Рік вважалися наступні:

  • Сніг 1 січня (на Василя) - буде врожай весь рік;
  • Відлига на Старий Новий Рік - літом буде дощити;
  • Туман на Василя - до щедрого врожаю в коморі;
  • Іній на деревах під час святкування -  рік обіцяє бути медовим;
  • Хуртовина на Маланку - до рясного врожаю ягід.

Крім погодних прикмет, існували й ряд інших. Наприклад, на Старий Новий Рік ніколи не можна було позичати гроші, щоб не потребувати їх в майбутньому році.

Чудовою прикметою вважалося одягати на свято все нове, це віщувало носіння лише нового в новому році. Першим у дім на Старий Новий рік мав зайти чоловік, якщо першою заходила жінка - то це вважалося поганою прикметою.

Згідно з повір’ям, поганою прикметою було рахувати гроші, бо це могло призвести до бідності, а також не можна було вимовляти або згадувати число “тринадцять”.

Народні прикмети на Старий Новий Рік включали й те, щоб привернути достаток в дім, на підвіконня ставили тарілку з водою, в яку насипали різні монети. Важливим було, щоб у воді відбивалася природа на небо. Такою водою на ранок вмивалися дівчата, щоб примножити красу та молодість.


Цікаві факти про Старий Новий Рік

Серед цікавих відомостей про Старий Новий Рік можна навести наступні:

  • В це свято обов’язково потрібно було приготувати кашу, а коли вона зварилася, подивитися, чи вийшла повна кастрюля. Каша не повинна була втекти, якщо ж таке сталося, то все хороше також втече з дому. 
  • Свинина вважається головним частуванням, а ось рибу та птицю зазвичай не готували, побоюючись, що щастя та легкість втечуть з дому. 
  • Однією з прикмет на Старий Новий Рік була й необхідність струсити гілки плодових дерев вранці 1 січня. Згідно з віруванням, це мало захистити плоди від шкоди комах.
  • Нещодавно в Україні з’явилася традиція ворожіння за допомогою їжі. Господиня готує “страву з сюрпризом”, найчастіше для цього використовується вареники, та  кладе в неї гудзик, монету або обручку. Якщо ви знайшли гудзик - це до нового одягу, монету - до грошей, обручка - до заміжжя. 

Старий Новий Рік є особливим святом для українців, що носить сакральний зміст, має безліч прикмет та традицій, які ми унаслідували від наших пращурів.