Льодяники, піпетка і джем: які предмети можна використовувати для розвитку мовлення у дітей? Перетворіть навчання на гру, і результати не змусять на себе чекати

Логопед - фахівець, який займається усуненням і корекцією мовленнєвих порушень. Також у його роботу обов'язково входить розвиток уваги, сприйняття, пам'яті, мислення, моторики. Зазвичай логопед веде прийом у кабінеті, обладнаному дидактичними матеріалами, спеціальними меблями та інструментами. Наприклад, тренажерами для розвитку мовлення, настільними іграми, пристосуваннями для артикуляційної гімнастики тощо.


Читайте також: Чому зникає голос та як його швидко повернути: поради лікарів

Однак фахівці також можуть використовувати і звичайні предмети: ложки, зубочистки, дзеркала або м'ячики для пінг-понгу. Усе це дає змогу проводити навчання в ігровій формі. Також після діагностики мовленнєвих порушень логопед може рекомендувати використовувати такі предмети для розвитку мовлення в домашніх умовах. Ось що стане в пригоді для артикуляційної гімнастики - комплексу вправ, який допомагає зробити рухи губ, язика, нижньої щелепи та щік більш точними.

1. Льодяники на паличці

Льодяник на паличці - хороший робочий інструмент, який дає змогу викликати мовлення в дитини. Адже часом діти просто не розуміють: щоб говорити, потрібно спочатку відкрити рот.

У такому разі логопед або хтось із батьків просить дотягнутися язиком до льодяника. Малюк не сприймає його як щось небезпечне і з задоволенням вступає в гру. До рота цукерку брати не потрібно: всі вправи виконуються з висунутим язиком, який рухається за нею.

Робити їх потрібно щодня по 2-3 хвилини, сидячи за столом перед дзеркалом. Однак спочатку можна обійтися і без дзеркала, просто граючись із дитиною. Уже на другому тижні занять дитина розумітиме, що і як робить, і почне отримувати задоволення від «солодкої» гімнастики.

Ось як саме можна використовувати цукерку:

  1. Запропонуйте дотягнутися язиком до льодяника, який знаходиться на рівні рота дитини.
  2. Переміщайте льодяник вправо і вліво на рівні рота дитини. При цьому вона повинна тягнутися за цукеркою тільки язиком, не повертаючи голови. Через кілька занять можна перейти на артикуляційну вправу «Тік-так» без солодощів. Щоб виконувати її, потрібно розтягнути губи в усмішку, розімкнути зуби, висунути язик і рухати ним вправо-вліво.
  3. Ласощі потрібно переміщати вгору-вниз, а дитина при цьому повинна також піднімати й опускати язик, не рухаючи головою. Потім можна виконувати артикуляційну вправу «Гойдалки» без льодяника. Для цього дитині необхідно посміхнутися і відкрити рота, а потім підняти язик вгору, намагаючись дістати до носа. Потім - навпаки, опустити язик, намагаючись дістати ним до підборіддя.

2. Піпетка

Часто діти не можуть вимовити шиплячі звуки: «ш», «ж», «щ» і «ч». Щоб виправити це, потрібно попрацювати з язиком і губами. Дитині необхідно навчитися контролювати та узгоджувати їхні дії, що не завжди дається просто.

Одним з інструментів тут може стати звичайна піпетка, наповнена соком або водою. Діти із задоволенням реагують на незвичайні вправи, де вони виступають у ролі винахідників або шукачів пригод. А піпетка з улюбленим напоєм стає обов'язковим елементом гри.

Ось що потрібно зробити:

  1. Перед початком вправи приготуйте склянку з напоєм, який любить дитина. Це може бути сік, чай або компот. Газовані напої використовувати не варто.
  2. Наберіть напій зі склянки самі або запропонуйте дитині зробити це.
  3. Спочатку вилийте рідину на долоню, складену ковшиком. Так ви покажете, як саме потрібно ловити крапельки.
  4. Розкажіть, що краплі можна ловити і язиком. Для цього попросіть дитину висунути його і нанесіть кілька крапель на середню частину. Через кілька спроб малюк почне рефлекторно складати язик «чашкою», піднімаючи його кінчик вгору.

Після двох тижнів регулярних занять можна переходити до виконання вправи «Чашечка» без піпетки. Для цього запропонуйте дитині широко відкрити рот і посміхнутися, показавши зуби. Потім малюкові потрібно висунути язик, піднявши його бічні та передні краї, щоб утворилася «чашечка». У такому положенні утримувати язик потрібно 5-10 секунд, повторень має бути не менше чотирьох-п'яти.

3. Варення або сметана

У 5 років у дитини вже можна діагностувати порушення сонорних звуків - найчастіше виникають проблеми з «р» і «л». Також поширене горлове «р», яке інакше називається картавістю.

Щоб вимовляти звук «р», дитина повинна вміти гарчати. Для цього потрібно навчитися вібрувати язиком. Логопедична робота з корекції вимови зазвичай проходить у кілька етапів - від діагностики та теоретичної підготовки батьків до введення звуку в активну мову. У 5 років весь процес може зайняти 5-6 місяців, якщо немає інших порушень (вузьке піднебіння або слабкі м'язи язика).

У вимові звуку «р» важливу роль відіграє положення і гнучкість язика. Щоб навчитися контролювати його, можна використовувати звичайне варення, джем або сметану. Ось що можна зробити з останньою:

  1. Запропонуйте дитині погратися в кошенят, які злизують сметану, і нанесіть на верхню губу малюка трохи свіжого продукту.
  2. Попросіть дитину широко відкрити рот і висунути язик.
  3. Попросіть малюка язиком, складеним у формі «чашечки», злизувати сметану з губи. При цьому потрібно рухати язиком спочатку в один бік, а потім в інший.

Важливо, щоб під час виконання вправи язик рухався з напругою. Завдання потрібно повторювати три-п'ять разів. Уже через 3-4 дні дитина виконуватиме вправу зі сметаною правильно, напружуючи язичок.

4. Трубочки, мильні бульбашки та свічки

За умови правильного мовленнєвого дихання дитина може правильно і чітко вимовляти окремі звуки і слова, говорити виразно, дотримуватися необхідних пауз.

І як прості дихальні тренажери теж можна використовувати побутові речі. Їх можуть взяти на озброєння як батьки, так і логопеди. Ось як використовувати трубочку, мильні бульбашки та свічки:

  1. Налийте в прозору склянку трохи води або соку. Дайте дитині коктейльну трубочку і попросіть дути в неї, щоб вийшли бульбашки. Зазвичай діти втягують рідину, бо звикли пити сік або компот через трубочку. Тому для початку варто показати, що може бути й навпаки. Для цього можна скласти губи трубочкою і з силою втягнути повітря, а потім його видути. Спостерігаючи за вами, дитина швидко зрозуміє, що потрібно робити.
  2. Купіть у магазині мильні бульбашки, які потрібно надувати через невеликий округлий отвір діаметром 0,5-1 см, і покажіть, як це правильно робити. Якщо хочете натренувати сильніший видих, вчіть дитину надувати великі бульбашки.
  3. Пограйте з малюком у день народження члена сім'ї або улюбленої іграшки. Посадіть плюшевого зайця або ведмедя за стіл, поставте перед ним торт зі свічкою. Після вітальної пісні можете задути свічку разом із дитиною - для початку буде достатньо однієї. Раз на тиждень-два додавайте ще по одній і продовжуйте вправу. Ставте перед дитиною мету задути всі свічки одночасно - так вироблятиметься плавний видих.

Достатньо виконувати вправи на розвиток мовленнєвого дихання по 5 хвилин на день починаючи з 2-2,5 року. Перші результати можна помітити майже одразу, щойно надується перша мильна бульбашка або згасне свічка. Значить, дитина робить усе правильно і з часом видих ставатиме тільки сильнішим.

Використання продуктів харчування, побутових предметів, іграшок або незвичайних інструментів дає можливість знизити напругу і перетворити навчання на гру. Так дитина швидше втягується в процес навчання і простіше закріплює отримані знання та навички.