Територія Дніпропетровщини, як і чимало інших регіонів України, може бути під загрозою через потенційне нашестя сарани, спричинене змінами клімату
Проте природа вже має своїх "захисників" — птахів, які відіграють ключову роль у стримуванні популяції цього небезпечного сільськогосподарського шкідника. Одним із найефективніших "сараноїдів" вважається білий лелека.
Читайте також: «Бойові горобці» проти сарани: як птахи стали природним захистом на Дніпропетровщині
Як зазначив заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Віталій Грищенко, лелеки активно поїдають сарану, а також інших прямокрилих комах — коників, цвіркунів, капустянок. У деяких африканських мовах лелеку навіть називають "пожирачем сарани". Його харчові звички перетворюють птаха на природного регулятора чисельності шкідників, які загрожують врожаю.
Науковець звертає увагу, що лелеки виконують цю функцію не лише в Україні, а й у багатьох країнах Європи та Африки. У різних джерелах — як у фольклорі, так і в науковій літературі — є згадки про масове знищення сарани цими птахами. Наприклад, дослідження, проведені у Франції та Південній Італії, зафіксували значне зниження чисельності сарани саме в місцях гніздування лелек.
Читайте також: Як захистити городи в Кам'янському від непроханої сарани - перелік засобів та ціни
В Україні лелеки мешкають майже на всій території, зокрема в Дніпропетровській області. За даними Українського товариства охорони птахів, щороку на території області реєструють понад 1000 гнізд білого лелеки. Це забезпечує стабільний природний захист для частини аграрних угідь.
Окрім лелек, у боротьбі з сараною беруть участь і інші птахи — зокрема, горобці, шпаки, дрозди, а також деякі види хижих, наприклад, луні. Ці птахи не тільки живляться шкідниками самостійно, але й активно вигодовують ними своїх пташенят, що посилює екологічний ефект.
Читайте також: Сарана атакує посіви: на Дніпропетровщині фіксують нашестя небезпечного шкідника
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), сарана щороку знищує до 20% посівів у країнах, які піддаються її атакам. З урахуванням глобального потепління та зростання посушливих зон, Україна також може опинитися в зоні ризику. Саме тому збереження популяцій птахів, які виконують функцію біологічного контролю, є стратегічно важливим.
Окрему роль відіграє екосистемна рівновага. У ситуації, коли аграрії стикаються з новими загрозами для врожаїв, підтримка природних хижаків — це не лише екологічне, а й економічно обґрунтоване рішення. Використання біометодів дозволяє зменшити хімічне навантаження на ґрунти та воду, що особливо актуально для Дніпропетровщини, де ведеться інтенсивне сільське господарство.
На думку експертів Українського інституту екології, у довгостроковій перспективі саме природні механізми захисту стануть основою сталого землеробства. Лелеки, горобці, шпаки та інші птахи вже сьогодні забезпечують безкоштовний і безпечний спосіб боротьби зі шкідниками, серед яких сарана — одна з найнебезпечніших.