Наприкінці травня 2025 року пилова завіса накрила Павлоградський та Петриківський райони Дніпропетровської області

Місцеві канали повідомляли, що видимість упала до кількох сотень метрів — “мов під час штормів у пустелі” — а дрібний пил проникав у домівки й атакував техніку на дорогах.

На полях, де ще тиждень тому зеленіли ранні сходи кукурудзи, сьогодні переважає сіро-коричнева “пудра” сухого ґрунту. У більшій частині регіону травнева норма опадів не виконана, тож верхній шар землі розсохся і став легкою здобиччю для поривів вітру. З повітря степові ділянки нагадують плямистий килим: смуги всохлих лук перемежовуються з ледве помітними рядами молодих рослин.

Читайте також: На Дніпропетровщину суне пилова буря - коли її чекати в Кам'янському

Синоптики Українського гідрометцентру пояснюють, що пилові бурі зазвичай виникають за швидкості вітру 15–20 м/с і тривалій відсутності опадів. Висока температура та дефіцит вологи роблять ґрунти крихкими; достатньо фронтального пориву, щоб верхній шар здійнявся у повітря й поширився на десятки кілометрів.

Такий сценарій став особливо ймовірним, відколи природні степи області масово переорюються під вирощування монокультури кукурудзи. Агроекологи нагадують: кукурудза формує рідкісний травостій на початку вегетації, тому ґрунт майже не захищений у критичні весняні тижні. Втрата рослинного покриву, разом із мало-сніжною зимою, позбавляє землю природної “броні” й відкриває її для ерозії.

Небезпека бур полягає не лише у транспортних заторах. Частки пилу містять сполуки азоту й фосфору з весняних підживлень і можуть спричиняти респіраторні захворювання. Обласний центр контролю та профілактики хвороб уже радить жителям зачиняти вікна, використовувати маски під час робіт на відкритому повітрі та обмежити прогулянки дітей.

Читайте також: Пилова буря на Дніпропетровщині - чи чекати її сьогодні знову

Економічні втрати теж значні: уражені  посіви недобирають врожай, а гектарна врожайність кукурудзи, за даними попередніх посухових років, знижується щонайменше на 20–25 %. Експерти радять агровиробникам переходити на ґрунтозахисну сівозміну, упроваджувати смугові лісопосадки й мінімізувати осінню оранку, щоби повернути степові луки хоч частково.

Поки ж обласні служби моніторять метеоумови: якщо антициклон утримається, черговий фронт може повторити пилову хвилю. Прогнозисти просять водіїв стежити за попередженнями й врахувати, що наступні два дні можливе різке погіршення видимості на трасах М-04 та Р-52.

Читайте також:Ель Ніньйо, війна і парникові гази: кам'янчани вже відчувають глобальне потепління

Дніпропетровщина вперше за довгий час отримала власну “пустелю” — і це не туристичний атракціон, а наслідок швидкої трансформації екосистем. Чи вдасться регіону засвоїти урок і відновити природний баланс, залежить від рішучості аграріїв та місцевої влади вже наступного посівного сезону.

Раніше ми писали, що за останні 60 років температура в Україні зростала значно швидше , ніж у світі загалом, що особливо помітно взимку. Наприклад, у Києві протягом трьох останніх зим жодного разу не було зафіксовано стійкої мінусової температури, а стовпчик термометра часто перевищував 0 °C.

Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, зазначає, що зими в Україні стають дедалі теплішими, що призводить до меншої передбачуваності погоди та зниження кількості снігопадів.