Закриття морського коридору завдає нищівного удару по українській гірничо-металургійній галузі

За повідомленнями ЗМІ, неможливість експортувати продукцію через порти Великої Одеси загрожує падінням виробництва на 35% та щомісячними прямими збитками у розмірі $150–200 млн.

Масове скорочення виробництва

Блокування морських шляхів та дефіцит обігових коштів вже змусили провідні компанії вдатися до радикальних кроків:

  • Група Ferrexpo: з початку серпня на 10–20 днів зупинила роботу Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК).

  • Група «Метінвест»: зупинила видобуток на Південному ГЗК. Очікується, що в серпні виробництво на Об'єднаному ГЗК (до якого входять Північний, Центральний та Інгулецький комбінати) скоротиться на 30% порівняно з показниками 2025 року.

  • Залізничні перевезення: через спад виробництва обсяг транспортування продукції ГЗК може зменшитися приблизно на 1,3 млн тонн щомісяця.

Чому немає альтернатив чорноморським портам

Президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков наголошує, що доступ до моря є критичним фактором виживання галузі. За його словами, нинішня ситуація виявилася навіть складнішою за кризу 2022–2023 років, адже тоді світові ціни на метал були вищими, що дозволяло компенсувати втрати.

Спроби знайти інші логістичні шляхи стикаються з суттєвими перешкодами:

  • Дунайські порти мають вкрай обмежену пропускну спроможність, а накопичувати продукцію на складах підприємства не в змозі через брак фінансів.

  • Західний кордон є економічно невигідним для експорту руди. За розрахунками компаній, доставка однієї тонни залізорудної сировини до польського порту Гданськ обходиться у $50, тоді як ціна самої тонни обкотишів становить близько $100.

Загрози для експорту та критичного імпорту

Представники ринку попереджають, що зупинка судноплавства у Чорному морі не лише руйнує експортні ланцюжки, а й ставить під загрозу забезпечення вітчизняних заводів сировиною.

Напрямок логістики Що опинилося під загрозою зриву
Експортні ринки Залізорудна сировина (Китай, Туреччина), чавун (США), заготовка та металопрокат (країни Південної Європи та Близького Сходу).
Імпорт сировини Близько 250 тис. тонн вугілля щомісяця. Цей обсяг критично необхідний після зупинки Покровської вугільної групи, і альтернативних джерел в Україні наразі немає.

Якщо морський коридор не запрацює найближчими тижнями, частина підприємств буде змушена повністю зупинити виробничі процеси або перейти в режим простою. Оціночні втрати у $150–200 млн на місяць є лише прямими збитками, до яких згодом додадуться непрямі витрати від подорожчання логістики та зростання операційних видатків.