Фонд вимагає змін: нові податки для українського бізнесу

Обговорення щодо потенційного розширення податкової бази для фізичних осіб-підприємців (ФОП) набуло значного резонансу в українському суспільстві. Причиною стала технічна домовленість між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову кредитну програму. Хоча програма на суму 8,2 мільярда (близько 2 мільярдів доларів щорічно) покриває лише невелику частку дефіциту державного бюджету (35-40 мільярдів), її умови є жорсткими та передбачуваними для фінансових програм МВФ.

Читайте також: Бюджет Дніпропетровщини тримається на ФОПах: як це впливає на економіку регіону

Однією з ключових вимог, що викликала найбільше занепокоєння, є можливе зобов'язання для ФОП, чий річний дохід перевищує 1 мільйон гривень (приблизно 83 тисячі на місяць), ставати платниками ПДВ. У разі ухвалення відповідного законопроєкту, це призведе до значного зростання податкового навантаження для таких категорій, як перукарі, репетитори, дизайнери та IТ-спеціалісти з доходом, еквівалентним понад 2000 доларів.

Дніпропетровщина під ударом: другий регіон за кількістю ФОП

Це питання набуває особливої гостроти на Дніпропетровщині, яка є другою після Києва за кількістю зареєстрованих підприємців. В області налічується близько 147 тисяч ФОП. Ці підприємці формують основу малого та середнього бізнесу, працюючи та сплачуючи податки, незважаючи на складні воєнні умови, відсутність світла та необхідність використання генераторів.

Читайте також: Чи потрібно кам'янчанам відкривати ФОП, щоб здавати квартиру в оренду - роз'яснення фахівців

Представники місцевої влади, зокрема очільник Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, публічно висловили занепокоєння, підкреслюючи, що така вимога МВФ може сильно вдарити по мешканцях області. Загальна позиція зводиться до того, що намагання вирішити бюджетні проблеми за рахунок тих, хто ледве виживає, є контрпродуктивним кроком.

Ризики та альтернативи: що може піти не так

Основна економічна дилема полягає у прогнозованих наслідках такого податкового зростання. Експерти вказують на три можливі шляхи для підприємців:

  1. Тінізація бізнесу: Частина ФОП може повністю або частково перейти у неформальний сектор, щоб уникнути потрійного зростання податків.

  2. Закриття діяльності: Найменш стійкі бізнеси можуть припинити своє існування.

  3. Перекладання витрат на споживача: Підприємці будуть змушені підвищити вартість своїх послуг та товарів, що призведе до загального зростання цін, посилюючи інфляційний тиск на економіку, що вже зіткнулася з девальвацією гривні.

Лукашук підкреслив, що заплановані урядом надходження від реформи ФОПів (орієнтовно 15-20 мільярдів на рік) можуть бути нівельовані через тінізацію та закриття бізнесів.

Читайте також: Відстрочка від мобілізації для вчителів: терміни візиту до ТЦК та чи впливає ФОП — поради адвоката

На противагу "легкому" шляху посилення тиску на малий бізнес, існують інші, хоча й політично та технічно складніші, напрямки для наповнення бюджету. Зокрема, йдеться про боротьбу з контрабандою, яка, за оцінками, могла б приносити до 50-80 мільярдів гривень щорічно. Врегулювання загальної податкової системи та усунення пільг для великого бізнесу також розглядаються як більш ефективні, але менш привабливі для політичного консенсусу варіанти.

Шлях до повоєнної економіки

У підсумку, питання ухвалення законопроєкту залишається відкритим, оскільки народні депутати можуть не підтримати ініціативу, яка сприймається як спроба "залізти до людей у холодильник".

Для подолання наслідків війни, які включатимуть значний зовнішній та внутрішній борг, Україні необхідно не лише забезпечити зовнішнє фінансування, а й зосередитися на розбудові повоєнної економіки розвитку. У цьому контексті малий та середній бізнес, особливо на таких регіонах, як Дніпропетровщина, має стати ключовою основою для відновлення та економічного зростання країни. Важливо, щоб усі зацікавлені сторони, включаючи регіональні адміністрації, відстоювали інтереси підприємців у діалозі з центральною владою та парламентом.