В ексклюзивному інтерв’ю він визнав, що кількість таких випадків зростає експоненціально, та пояснив, які системні зміни необхідні для стабілізації фронту та повернення бійців до виконання обов'язків.

Чому статистика порушень зростає не у відсотках, а кратно

Проблема самовільного залишення частин у 2025–2026 роках набула загрозливих масштабів, що змусило військове керівництво винести це питання у публічну площину. За словами Олександра Сирського, динаміка СЗЧ безпосередньо корелює з інтенсивністю бойових дій та психологічним станом особового складу. Головнокомандувач відмовився називати точні цифри, посилаючись на таємність, проте підкреслив серйозність ситуації.

«Я їх навіть озвучувати не хочу — там навіть не в два рази. Вони змінюються залежно від інтенсивності бойових дій, ситуації на фронті і переговорного процесу», — заявив генерал Олександр Сирський в інтерв’ю виданню Lb.ua

Згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора України, тенденція до зростання кількості кримінальних проваджень за статтею 407 ККУ (СЗЧ) спостерігалася протягом усього 2024 року, коли було зафіксовано десятки тисяч випадків, а станом на початок 2026 року проблема стала одним із головних викликів для обороноздатності 

Людський фактор та помилки командування як першопричина

Аналізуючи причини, чому військові наважуються на такий крок, головком акцентував увагу на процесі адаптації цивільних осіб до армійських реалій. Сирський переконаний, що успіх інтеграції мобілізованого у підрозділ на 90% залежить від професіоналізму командирів та інструкторів.

На думку військового керівництва, там, де налагоджена комунікація та повага до прав солдата, рівень дезертирства залишається мінімальним. Натомість системні порушення в роботі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та неналежна підготовка в навчальних центрах створюють підґрунтя для майбутніх конфліктів. Генерал зазначив, що у кожному випадку СЗЧ необхідно проводити розслідування щодо дій безпосередніх начальників, оскільки саме управлінські помилки часто стають каталізатором для втечі бійців.

Механізми повернення на службу та роль резервних батальйонів

Попри жорсткість законодавства, держава залишає «вікно можливостей» для тих, хто готовий виправити помилку. В Україні продовжує діяти норма про декриміналізацію першого випадку СЗЧ за умови добровільного повернення до війська. Для реалізації цього процесу створено спеціальні батальйони резерву.

Військовослужбовці, які вирішили припинити СЗЧ, мають можливість звернутися до своєї частини або бути направленими до резервних підрозділів. Важливим аспектом є те, що після повернення бійців можуть розподіляти не лише до тилових частин, а й у підрозділи, що перебувають безпосередньо на лінії зіткнення. Як уточнив Сирський, це стосується Десантно-штурмових військ, штурмових та механізованих бригад, де існує гостра потреба у поповненні особового складу

Складність переведень та питання справедливої мобілізації

Одним із міфів, які спростував головнокомандувач, є твердження, що головною причиною СЗЧ є неможливість перевестися до іншої бригади. Олександр Сирський наголосив, що в умовах активної фази війни вільне переміщення між підрозділами об’єктивно ускладнене. Особливо це стосується частин, які тримають оборону на «гарячих» напрямках, оскільки раптовий відтік кадрів може призвести до прориву фронту.

Експерти з військового права зазначають, що вирішення проблеми СЗЧ лежить не лише в площині покарань, а й у реформі системи відпусток та ротацій. За даними аналітичних звітів за 2025 рік, тривале перебування на передовій без чітких термінів демобілізації залишається основним фактором морального виснаження . Таким чином, поєднання гуманного ставлення командирів, прозорих механізмів повернення та чітких термінів служби є єдиним шляхом до зниження критичної статистики СЗЧ в українській армії.