У березні 2025 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся симпозіум з питань східноєвропейської етномузикології, на якому прозвучала кантата, створена на основі козацьких пісень Дніпропетровщини
Ще в далекому 2016 році Козацькі пісні Дніпропетровської області включили до Списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Козацькі пісні Дніпропетровської області офіційно увійшли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує охорони. Відповідне рішення ухвалив Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини 29 листопада 2016 року під час засідання в Аддис-Абебі (Ефіопія). Це була визначна подія для української культури, яка привернула увагу до унікального народного мистецтва регіону.
На жаль, за часи нескінченої війни такі прості життєві радощі пішли на другий план, але нам все ж потрібно згадувати такі події, щоб не втрачати ДНК нації та не забувати цінувати спадок наших предків та їхній вклад в ставлення України.
Що таке козацький спів?
Козацький, або степовий спів – це унікальна музична традиція, притаманна Дніпропетровщині. Вона вирізняється багатоголоссям (до 8 голосів), відсутністю музичного супроводу та виразною чоловічою вокальною партією. Це давня форма народного виконання, що збереглася у селах та містечках, які колись були козацькими слободами.
ЮНЕСКО того року відзначило три фольклорні ансамблі, які виконували традиційні козацькі пісні. Це були: «Криниця», «Богуславочка» та «Первоцвіт». Один із них – «Криниця» з містечка Підгороднього – має 30 річну історію. За повідомленням Радіо Свобода, його учасниці, переважно літні жінки, намагаються зберегти та передати традиції співу, проте зустрічаються з труднощами: молодь мало цікавиться народним мистецтвом, а державної підтримки недостатньо.
В рік, коли було включено пісні з репертуару ансамблю в фонд ЮНЕСКО, учениця "Криниці" Марія Заугольна зізнавалася на камеру:
«Ми росли – ці пісні звучали. Тоді гульня яка була в Підгородньому: виряджають хлопця в армію – збираються і три, і п’ять вулиць. Вранці йдемо, проводжаємо, плачемо й співаємо. І зараз, коли кажуть: «та то старі щось собі там «мелять», стає дуже боляче. Молоді не хочуть співати. Ми набирали діток, щоб вчити співу, то вони не схотіли.»
Вона додала в тому ж інтерв'ю, що на міжнародних фестивалях цей спів викликає захоплення, але в рідному регіоні його популярність залишається низькою.
Діяльність виконавських ансамблів у 2025 році
Гурт "Криниця" з Дніпропетровщини вже 35 років виконує козацькі пісні. Ансамбль також відзначив свою річницю, наголошуючи на важливості збереження нематеріальної спадщини. "Першоцвіт" активно виступає та бере участь у фестивалях, будучи своєрідним амбасадором козацької культури. Етно-гурт "Співаночки" з Криворізького обласного музичного коледжу посів перше місце на престижному конкурсі, виконуючи народні пісні та популяризуючи козацькі пісні Дніпропетровщини.
Що таке охоронний статус?
Надання статусу нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО – це не лише визнання, а й можливість для популяризації козацького співу. Очікувалося, що така подія приверне увагу до проблеми збереження традицій та сприятиме їх популяризації серед молоді. Крім того, статус ЮНЕСКО мав допомогти залучити гранти та державну підтримку на розвиток фольклорних колективів.
Включення козацьких пісень до списку ЮНЕСКО – це важливий крок до збереження унікальної культурної спадщини України. Тепер залишається питання: чи зможе сучасне покоління підхопити цей спадок і продовжити його розвиток?
Дніпропетровська обласна рада раніше проводила фестиваль козацької пісні