У Дніпропетровській області існує унікальна гастрономічна традиція, яка збереглася ще з часів козацтва і не має аналогів у світі

Зливана каша, яку традиційно готують у селищі Карнаухівка Кам'янської міської громади, офіційно внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Ця страва є не просто місцевою кулінарною візитівкою, а історичним символом єднання громади.

Історія виникнення традиції у Карнаухівці

Заснування селища Карнаухівка датується 1738 роком. За історичними даними, поселення заснував козак Семен Карнаух. Саме з того періоду бере свій початок традиція приготування зливаної каші. Назва страви походить від слова «зливати» або «зносити».

Історично склалося так, що після завершення польових робіт або під час великих свят місцеві жителі збиралися разом. Кожен приносив ті продукти, які мав удома: крупу, сало, картоплю, яйця, овочі. Усі ці інгредієнти зсипали (зливали) у спільний великий казан. Таким чином, страва ставала символом рівності та згуртованості — незалежно від статків, кожен житель робив свій внесок у спільну трапезу.

Як зазначає директорка Музею історії міста Кам'янське Наталія Буланова, ця каша є відображенням соціального устрою козацьких поселень того часу.

«Карнаухівська каша - це не просто їжа. Це ритуал, який об'єднував людей. Традиція спільного приготування та споживання їжі просто неба має глибоке коріння в козацькій культурі нашого краю. Це свідчить про високий рівень самоорганізації та взаємодопомоги в тогочасних громадах Дніпропетровщини», - розповідає історикиня у матеріалі про культурну спадщину регіону

Технологія приготування та секретні інгредієнти

Процес приготування автентичної карнаухівської каші вимагає часу та дотримання чітких правил. Її ніколи не готують на газовій плиті - лише просто неба, на відкритому вогні. Для цього використовують великі казани об'ємом від 40 до 100 літрів. Сам процес варіння триває близько 4-5 годин.

Базовий рецепт включає:

  • пшоно або рис (іноді суміш круп);
  • картоплю;
  • свиняче сало та м'ясо;
  • домашнє вершкове масло;
  • яйця (їх збивають і додають наприкінці для створення ніжної текстури);
  • сіль, перець, свіжу зелень.

Під час приготування важливо дотримуватися певної послідовності закладання продуктів. Проте головним секретом місцеві жителі вважають не пропорції, а атмосферу. Згідно з традицією, під час приготування жінки співають українські народні пісні, що нібито заряджає страву позитивною енергетикою.

Чому страву визнали культурною спадщиною країни

Рішення про внесення карнаухівської зливаної каші до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини було ухвалене Міністерством культури та інформаційної політики України у 2022 році (Наказ № 285). Це визнання стало результатом тривалої роботи місцевих краєзнавців та активістів Кам'янської громади.

Читайте також: Від козацьких пісень до зливаної каші: чим Дніпропетровщина здивувала всю Україну

Статусу культурного надбання набуває не лише сама рецептура, а й весь обрядовий процес приготування страви. За словами представників місцевого самоврядування, збереження таких традицій є критично важливим для ідентифікації регіону.

Тетяна Рєзнікова, староста Карнаухівського старостинського округу, яка активно підтримувала процес подачі заявки до Міністерства культури, підкреслює соціальну значущість традиції:

«Ця каша уособлює соборність нашого селища. З давніх-давен і до сьогодні ми збираємося громадою, щоб зварити її на День селища чи інші важливі свята. Це жива традиція, яка передається від покоління до покоління, від бабусь до онуків, і саме тому вона заслуговує на збереження на державному рівні», - наголошує староста в офіційному повідомленні міської ради. 

Гастрономічний туризм на Дніпропетровщині

Сьогодні карнаухівська зливана каша має всі шанси стати магнітом для гастрономічного туризму в Україні. Статистика показує, що до початку повномасштабного вторгнення на щорічні фестивалі до Карнаухівки, де готували цю страву, приїжджали тисячі гостей не лише з Дніпропетровської області, а й з інших регіонів країни.

Занесення страви до реєстру нематеріальної спадщини зобов'язує місцеву владу розробляти плани з її охорони та популяризації. Це означає, що рецепт не буде втрачено, а традиція зливання інгредієнтів у спільний козацький казан продовжить своє існування як невід'ємна частина української культури.