У прифронтових і деокупованих громадах Дніпропетровщини одним із ключових чинників виживання залишається злагоджена команда управлінців

Такого висновку дійшли аналітики Центру спільних дій у межах дослідження «Громади воєнного часу: витривалі і спроможні», про яке повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк.

Читайте також: Мобільний ЦНАП у Кам’янському продовжить надавати свої послуги у червні: графіки та адреси

За словами Шуляк, саме команду органів місцевого самоврядування вважають головним джерелом стійкості 28% опитаних громад. Йдеться не лише про керівників, а й про спеціалістів у сферах освіти, медицини, соцзахисту, які залишилися працювати навіть у критичні періоди. Однак кадровий відтік залишається суттєвим викликом — на нього вказують 12% громад. Через війну обсяг завдань зріс у рази, натомість кількість працівників скоротилася через евакуацію і зміну місця проживання.

Особливий кадровий дефіцит спостерігається у фахівцях зі знанням іноземних мов і досвідом у проєктній діяльності — це критично важливо для взаємодії з міжнародними партнерами. Також громади потребують кваліфікованих працівників, здатних надавати підтримку ВПО, родинам військовослужбовців, а також психологічну допомогу.

Читайте також: Доступні ЦНАПи, заняття спортом та розвиток кар’єри: на Дніпропетровщині представили проєкти з безбар’єрності

На другому місці серед факторів стійкості — сталі управлінські практики (18%). Дотримання процедур, фінансової дисципліни і прозорість дозволяли громадам своєчасно виплачувати зарплати, підтримувати інфраструктуру, а подекуди навіть інвестувати у розвиток.

Ще один суттєвий чинник — ініціативність та солідарність мешканців (14%). У громадах активно діяли волонтерські штаби, працювали ЦНАПи, проводилася підтримка ВПО й військових. Так, наприклад, в одній із міських громад Дніпропетровщини Центр надання адмінпослуг працював у цілодобовому режимі: вдень — офлайн, вночі — вносив дані в реєстри.

Не менш важливою стала зовнішня підтримка. Найбільший обсяг допомоги — 48% — надали міжнародні організації. Вони забезпечували громади гуманітарною допомогою, технікою для лікарень, ЦНАПів, модульними котельнями, сонячними панелями, а також брали участь у розробці стратегій розвитку. Частина допомоги спрямовувалась на відновлення житла, облаштування укриттів, підтримку освітніх і медичних закладів.

Читайте також: В ЦНАПах Кам'янського мешканцям почали надавати безоплатну правову допомогу

Українські благодійні організації та фонди надали 17% усієї підтримки, зосередившись на реабілітації, підтримці ВПО, модернізації інфраструктури та освітніх ініціативах. Іноземні муніципалітети також активно допомагали — надавали транспорт, обладнання, організовували обміни й підтримували соціальні проєкти (10% допомоги). Ще 10% припало на бізнес, що залишився працювати в громадах і стабілізував бюджети своїми податковими надходженнями.

Шуляк зазначила, що за кордоном дедалі більше зростає інтерес до українського досвіду антикризового управління. Зокрема, муніципалітети з країн, наближених до російських кордонів, прагнуть вивчити українські підходи до мобілізації ресурсів і кризового менеджменту.

Читайте також: У ЦНАПах Кам’янського змінилися графіки прийому фахівців Пенсійного фонду України - подробиці

Досвід громад Дніпропетровщини демонструє: попри численні виклики — від втрати фахівців до фізичних руйнувань — командна робота, сталі управлінські процедури, підтримка жителів і партнерська допомога здатні забезпечити життєздатність навіть у найскладніших умовах війни.