Вечір п'ятниці - час, коли перегляд фільмів стає гарним релаксом після робочого тижня
Історія українського кінематографа почалася більше ста років тому. У вересні 1896 року у Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс .
З тієї події минуло багато часу. Зараз нарешті можна сказати, що український кінематограф переживає період нового розквіту. Щороку з’являються стрічки, які хочеться дивитися самому і не соромно показати на іменитих міжнародних кінофестивалях.
Важко вибрати найкращі із них, однак ми підібрали для наших читачів фільми, які точно варто подивитися хоча б раз.
Додому (2019)
Міжнародна прем'єра картини Нарімана Алієва відбулася у конкурсній програмі «Особливий погляд» Канського кінофестивалю у 2019 році, а на Одеському міжнародному кінофестивалі фільм отримав Гран-прі.
У ролях: Ахтем Сеітаблаєв, Ремзі Білялов, Віктор Жданов.
Історія кримськотатарської родини - батька та його синів, загиблого і живого. Стрічка, яка не омине серце жодного глядача. Адже вона піднімає теми, які важливі для кожного українця. І це не лише війна на Сході, окупація Криму і доля кримськотатарського народу. Лейтмотивом фільму є взаємини батьків і дітей, а також пошук свого місця у світі.
Донбас (2018)
Світова прем'єра трагікомедії Сергія Лозниці відбулася у 2018 році на 71-му Каннському міжнародному фестивалі, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру у програмі «Особливий погляд», а також стала фільмом-відкриттям фестивалю.
В ролях: Валеріу Андрюце, Борис Каморзін, Сергій Колесов, Георгій Делієв, Олеся Жураківська.
Це мозаїка із історій людей, які живуть на Донбасі. Кожна із них і трагічна і комічна водночас. У фільмі відтворені реальні події, що відбулися на окупованих територіях на сході України. В одній з сцен німецький журналіст та український оператор зустрічаються з російськими військовими, які не мають ніяких знаків розрізнення та видають себе за донецьких ополченців.
Зима у вогні (2015)
Світова прем'єра кінострічки режисера Євгена Афінеєвського відбулась у 2015 році на Венеційському кінофестивалі. Також фільм було показано у секції документальних фільмів на міжнародному кінофестивалі у Торонто 2015, де він отримав Приз глядацької аудиторії за найкращий документальний фільм. Номінант на премію «Оскар» 2016 року в категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Це перший фільм про Україну, який потрапив на Netflix. У ньому зібрані всі головні події зими 2013-2014 років, які назавжди змінили історію українського народу. «Зима у вогні» документує боротьбу українських протестувальників, які стояли на своєму, незважаючи на кровопролиття, відчай та тяжкі умови. У кінострічку увійшли: інтерв'ю з протестувальниками, записи з місця подій та великомасштабний погляд на конфлікт.
Герой мого часу (2018)
Прем'єра фільму відбулася 15 липня 2018 року на Одеському міжнародному кінофестивалі. Жури оцінило дебютну роботу Тоні Ноябрьової та визнало її найкращою українською режисеркою.
В ролях: Євген Бушмакін, Олександр Ярема, Василіса Фролова, Наталка Якимович.
Це одна із перших українських арткомедій, які висміюють мрії міленіалів.
Фільм розповідає історію «маленької людини», хлопця «з сусіднього двору», що живе в складному та суперечливому світі. Жорик намагається знайти сенс свого існування у великому місті та приїжджає в столицю в пошуках щастя. Він шукає роботу, намагається будувати відносини, намагається поставити собі високі цілі. Але кожен раз заходить в глухий кут.
Мої думки тихі (2019)
Уперше фільм показали 4 липня 2019 року на секції «На Схід від Заходу» 54-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах, де він отримав Спеціальну премію журі. Загалом за весь час стрічку презентували на понад 70 кінофестивалях світу. Національний центр Олександра Довженка помістив фільм на 20-ту позицію у своєму списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
В ролях: Андрій Лідаговський, Ірма Вітовська.
Дебютна робота Антоніо Лукіча - це драма і комедія, головною темою якої є взаємини між мамою і сином. За сюжетом фрілансер Вадим відправляється у Закарпаття, щоб записувати звуки українських тварин. Якщо йому вдасться знайти рідкісного і загадкового рахівського крижня та записати його спів, він отримає омріяну роботу у Канаді. У мандрівку із сином вирушає його мама - тиксистка з Ужгороду, яка чи то допомагає, чи то заважає.