Сьогодні відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок. В останні роки з'явилася низка фільмів з історіями жінок, створених самими жінками

У цьому матеріалі зібрали добірку з нетривіальних стрічок, які порушують теми жіночої емансипації, фемінізму та використовують жіночий погляд як свій головний інструмент.

«Говорять жінки» (2022)

Режисерка: Сара Поллі.

Фільм став адаптацією однойменної книги Міріам Тьюз, чия літературна робота була заснована на реальних приголомшливих подіях - між 2005 і 2009 роками понад 130 меноніток були отруєні наркотиками і зґвалтовані чоловіками своєї громади в Болівії. Вік жертв коливався від 5 до 65 років. Старійшини громади (всі чоловіки), у яких виникли підозри, вирішили простежити за одним із чоловіків вночі, спіймавши його на гарячому, та повідомили про злочин болівійській владі. Судовий процес, на який з'явилися жертви, щоб дати свідчення, став сенсацією. Вісьмох чоловіків було засуджено до 25 років ув'язнення.

Головні ролі виконали зіркові акторки - Руні Мара, Френсіс Макдорманд, Клер Фой та Джессі Баклі. Стрічка була номінована на премію "Оскар" як "Найкращий фільм" та "Найкращий адаптований сценарій" - у другій номінації перемогла.

«Стокротки» (1966)

Режисерка: Віра Хитілова.

За сюжетом двоє молодих дівчат (обидві на ім'я Марія), засмагаючи в бікіні, роблять висновок, що якщо весь світ зіпсувався, то й вони не повинні відрізнятися. Тому вони наповнюють своє життя різноманітними розвагами: обманюють очікування кавалерів, грають і крутять ними, набивають собі животи, б'ють посуд і руйнують бенкетний зал.

Фільм знятий у жанрі експериментального кіно та був заборонений урядом Чехословаччини, проте це не завадило Хитіловій увійти в історію.

«Подія» (2021)

Режисерка: Одрі Діван.

Фільм переносить глядачів у Францію 1963 року, де суспільство засуджує жіночі бажання і секс загалом. У центрі сюжету опиняється Анна - молода жінка, яка вирішує зробити аборт, щоб закінчити навчання і вирватися з соціальних обмежень сім'ї робітничого класу. Ця проста, але жорстока історія простежує шлях жінки, яка вирішує піти проти закону.

Сценарій засновано на однойменному романі нобелівської лауреатки з літератури Анні Ерно, а сама стрічка у 2021 році отримала головний приз Венеційського кінофестивалю - "Золотого лева".

«Асистентка» (2017)

Режисерка: Кітті Грін.

Головна героїня Джейн - кінопродюсерка-початківиця, яка щойно отримала роботу своєї мрії: її взяли на посаду молодшої асистентки впливового магната індустрії розваг. В міру того, як Джейн виконує свою щоденну рутину, вона все більше усвідомлює, що її керівник зловживає своєю владою.

Хоча ім'я загадкового «впливового магната» ніколи не називається (жодного разу не показують навіть його обличчя), для багатьох глядачів та критиків цей образ став очевидною проєкцією Гарві Вайнштейна.

«Тіло Дженніфер» (2009)

Режисерка: Карін Кусама.

Яскрава чорна комедія від режисерки Карін Кусами та сценаристки Діабло Коді («Таллі», «Джуно»), що розповідає про двох школярок - скромну та невиразну Ніді та її популярну подругу-красуню Дженніфер. Одного вечора, після жахливої пожежі у барі, група хлопців викрадає Дженніфер та приносить її тіло у жертву. Але дівчина воскресає і тепер прагне крові, поки її подруга Ніді намагається розгадати прокляття Дженніфер.

Стрічка тонко та з гумором рефлексує на досвід дівчат у підлітковому віці, непрості взаємини та розуміння себе - і все це в обгортці стильного комедійного фільму жахів.

«Цензорка» (2021)

Режисер: Петер Керекеш.

Леся - молода мама, яка народила первістка у спеціальній в'язниці. Це світ, населений лише жінками: медсестрами, ув'язненими та наглядачками. Лесю турбує лиш одне: чи дозволять їй зберегти опіку над дитиною. За її життям спостерігає працівниця в'язниці - самотня цензорка Олена, якій усе складніше лишитися осторонь.

У 2021 році фільм отримав приз за найкращий сценарій Венеційського кінофестивалю в секції «Горизонти», а також номінацію на приз Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) як європейське відкриття та премію Європейської кіноакадемії.