Гроші чи мотивація: чому ідея скасування соцвиплат викликала резонанс на Дніпропетровщині

Радикальна пропозиція генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського щодо скасування більшості соціальних виплат в Україні спровокувала гостру дискусію серед посадовців та експертів. Особливо критично ініціативу сприйняли у прифронтових регіонах, де питання соціальної підтримки є критичним для виживання сотень тисяч людей.

Читайте також: На Дніпропетровщині планують будівництво соціального житла для ВПО - подробиці

Позиція гендиректора «Укрпошти»

В одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю Ігор Смілянський висловив думку, що наявна система соціальних виплат заважає відновленню країни. На його переконання, значну частину допомоги варто скасувати, аби стимулювати громадян до активної участі у відбудові економіки. Смілянський наголосив на необхідності переходу від моделі «держава-опікун» до моделі «держава-мотиватор».

Дніпропетровщина як гуманітарний хаб: цифри та реальність

Найбільш аргументована критика надійшла від керівництва Дніпропетровської області, яка на сьогодні є лідером за кількістю прийнятих внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Читайте також: Затримки виплат ВПО у лютому: як переселенцям перевірити статус допомоги та не втратити кошти

За офіційними даними Дніпропетровської обласної ради, в регіоні зареєстровано близько 500 тисяч ВПО. Це населення великого обласного центру. Голова обласної ради Микола Лукашук назвав ідею «тотального скасування» виплат популістською, навівши такі аргументи:

  • Категорії вразливості: Значна частина переселенців — це матері з малолітніми дітьми, особи з інвалідністю та люди похилого віку, які фізично не можуть «іти відновлювати країну» на рівні з працездатним населенням.

  • Втрата базису: Більшість ВПО на Дніпропетровщині втратили житло та роботу внаслідок бойових дій у сусідніх Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях.

  • Ризик деградації: Відсутність базової фінансової підтримки ставить людей перед вибором між виживанням та гідністю, що може призвести до соціальної дестабілізації в регіоні.

«Адресність підтримки — це правильний напрямок. Але "скасувати більшість" — це не управлінське рішення, це лозунг», — зазначає Микола Лукашук.

Офіційна статистика та контекст

Для розуміння масштабу проблеми варто звернутися до загальнодержавних показників:

  1. Загальна кількість ВПО: За даними Міністерства соціальної політики України, станом на початок 2024 року в країні було обліковано близько 4,9 млн переселенців.

  2. Скорочення виплат у 2024-2025 роках: Уряд вже впровадив механізми верифікації, згідно з якими допомога на проживання (2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дитину чи особу з інвалідністю) призначається лише найбільш вразливим категоріям (інформація згідно з ).

  3. Ринок праці: За даними НБУ, невідповідність між попитом та пропозицією на ринку праці залишається високою, проте дефіцит кадрів зумовлений передусім міграцією та мобілізацією, а не небажанням працювати через наявність мінімальних соцвиплат.

Висновки та перспективи

Експертне середовище погоджується, що реформа соціальної сфери необхідна. Проте для Дніпропетровщини, яка є стратегічним тилом, різкі кроки у цьому напрямку можуть мати зворотний ефект. Ефективне відновлення міст можливе лише за умови, що люди матимуть мінімальні гарантії безпеки та засоби для існування.

Наразі дискусія триває на рівні центральних органів влади, проте позиція прифронтових областей залишається незмінною: реформи мають бути адресними, а не тотальними.