Дуже високу бойову активність на підступах до Дніпропетровської області фіксують українські військові
Зокрема, лише на Новопавлівському напрямку за минулу добу сталося 34 бойові зіткнення, повідомив речник об’єднаного стратегічного угруповання військ «Хортиця» Дмитро Трегубов. Це, за його словами, свідчить про активні спроби противника просунутися до адміністративних меж області. Утім, усі атаки на цей момент залишаються безуспішними.
На тлі таких загроз велику увагу приділяють фортифікаційній підготовці регіону. Аналітична спільнота DeepState ексклюзивно оприлюднила кадри другої з трьох ліній інженерно-фортифікаційних споруд, що будуються як на території Дніпропетровщини, так і на Донеччині. Хоча з міркувань безпеки не розкриваються всі деталі, окремі характеристики цих укріплень уже можна оцінити.
Як свідчать аналітики, на практиці особливо ефективними виявились інженерні загородження, які не лише сповільнюють просування противника, а й дозволяють завдавати йому втрат під час подолання. Зокрема, вже були зафіксовані випадки, коли підрозділи рф плуталися в єгозі — колючому дроті, встановленому на ділянках загрози прориву.
Комплекс оборонних споруд включає в себе протитанкові рови, бетонні тетраедри — так звані «зуби дракона», мінні поля, інженерно-загороджувальні системи, а також різні типи вогневих позицій. Усі елементи інтегруються в ешелоновану систему оборони, яка має на меті виснажити ворога і завдати йому максимальних втрат. Важливо, що тепер укріплення зводяться під землею з урахуванням загрози з боку FPV-дронів, які активно застосовує російська армія.
Ресурсне забезпечення, як зазначають інженери, наразі достатнє, хоча й традиційно визнають, що «всього ніколи не буває вдосталь». Окупанти стежать за будівництвом, іноді намагаються атакувати техніку, яка залучена до зведення оборони. Утім, висновки з попередніх атак зроблено, і зараз машини вже захищені від подібних загроз.
Організаційна структура оборонних ліній передбачає розподіл відповідальності. Першу лінію тримають бойові підрозділи, які одночасно займаються інженерним забезпеченням безпосередньо в зоні бойових дій. За другу відповідають військові інженери, які працюють за ресурсної підтримки обласної влади та держави. Третя, найглибша лінія, перебуває під окремим контролем і будується з урахуванням стратегічної оборони.
Цікаво, що до процесу іноді долучаються й західні партнери — як консультанти. Проте, як відзначають українські аналітики, частіше саме іноземці переймають бойовий досвід у ЗСУ. У реальних умовах війни українські рішення часто виявляються значно ефективнішими, ніж стандартні підходи західних армій.
Загалом, фортифікаційні споруди вже відіграють важливу роль у стримуванні противника на межі Дніпропетровської області. Фахівці утримуються від оцінок якості робіт, утім визнають: підхід до побудови оборони суттєво змінився на краще. Хоча ІФС не гарантують повну безпеку, вони є ключовим елементом системи захисту, яка дає змогу виграти час, знищити сили противника і зберегти життя оборонців.