Кам'янському 276 років: чому день міста святкують 19 вересня

Кам'янське — великий промисловий центр на берегах Дніпра, який має складну та багатошарову історію

За період свого існування населений пункт пройшов шлях від невеликого козацького поселення до індустріального гіганта, пережив зміну назв та масштабні територіальні трансформації. День міста Кам’янське офіційно свякують у третю суботу вересня. У 2026 році ця дата припадає на 19 вересня.

Офіційна дата заснування та походження назви

Офіційною датою заснування Кам'янського вважається 1750 рік. Ця дата пов'язана з першою письмовою згадкою про населений пункт. Як розповідає портал «ДніпроКультура» у біографічній статті про музейного експерта та історика, єпископ Феодосій Макар’євський у 1880 році опублікував архівне донесення від 1751 року. У документі зазначалося, що запорізький священник Власій Нестерович обрав для служби церкву Різдва Пресвятої Богородиці, будівництво якої розпочалося в Кам'янському саме у 1750 році.

Дослідник Феодосій Макар’євський також висунув обґрунтовану гіпотезу щодо походження назви поселення. За його даними, на правому березі Дніпра розташовувалася природна кам'яна скеля, з якої місцеві жителі видобували плоский камінь для господарських потреб та зведення огорож.

Варто зазначити, що початкове розташування села знаходилося в районі сучасного житлового масиву Піски. Проте у 1787 році через регулярні зсуви піщаних ґрунтів поселення перенесли на територію, де сьогодні функціонує конвертерний цех підприємства «Камет-сталь».

Формування міських меж та приєднання сусідніх сіл

Офіційний статус міста Кам'янське отримало 3 червня 1917 року під назвою «город Каменский», хоча в народі закріпився саме україномовний варіант. З 1936 по 2016 рік населений пункт носив назву Дніпродзержинськ.

Тривалий час територія міста обмежувалася заводським селищем, тоді як поруч існували окремі великі села — Романкове та Тритузне, які були приєднані до складу міста лише у 1938 році. Сучасні історики наголошують, що вік Кам'янського може бути значно більшим, адже Тритузне було засноване у 1740 році, а Романкове виникло ще у ХVII столітті.

Як розповідає відомий краєзнавець та письменник Олександр Слонєвський у своєму дослідженні історії краю , колишнє село Романкове значно випереджало сусідні поселення за кількістю населення та розвитком інфраструктури у XIX столітті.

Нижче наведено порівняльну таблицю розмірів поселень за даними Військово-топографічної карти Шуберта станом на 1853 рік:

Ці дані підтверджують, що основа сучасного Кам'янського формувалася з кількох потужних населених пунктів, які мали власну глибоку історію.

Археологічні дослідження в зоні затоплення

Важливим етапом у вивченні історії території сучасного Кам'янського стали масштабні археологічні розкопки, проведені у 1957–1959 роках напередодні будівництва Дніпродзержинської ГЕС. Дослідження охопили території, які згодом були затоплені водами водосховища.

Роботи проводилися на глибині від 1 до 12 метрів. Результати експедицій довели, що територія міста була заселена ще 100–40 тисяч років тому. Вчені виявили примітивні знаряддя праці, кістки тварин та останки стародавньої людини. Крім того, було зафіксовано 18 постійних стоянок мисливців, збирачів та рибалок, вік яких становить близько 11 тисяч років.

Сучасний екологічний стан промислового гіганта

Сьогодні Кам'янське залишається одним із ключових промислових центрів України, що неминуче впливає на стан навколишнього середовища. Концентрація металургійних та хімічних підприємств створює серйозне навантаження на екологію.

Як повідомляє центр інформації та екологічного моніторингу міста у своєму детальному звіті , якість повітря у Кам'янському регулярно демонструє відхилення від норм. Згідно з останніми вимірюваннями, індекс якості повітря (AQI) у місті становить 126, що кваліфікується як небезпечний показник для здоров'я, особливо для вразливих груп населення.

Історія Кам'янського — це поєднання стародавніх археологічних знахідок, козацької спадщини та стрімкого індустріального розвитку. Незважаючи на складну екологічну ситуацію, місто продовжує функціонувати як важливий економічний вузол, зберігаючи при цьому багато таємниць свого минулого, частину з яких назавжди приховали води Дніпра.