Соціальна відповідальність Метінвесту: турбота про кожного працівника
У родині Романа Новікова - заступника начальника дільниці СГР ШУ "Покровське" - двоє синів. Кирилу 8 років, а Данилу - 6. І аби хлопці жили і вчились в спокійних умовах, батько настояв на тому, щоб його найрідніші поїхали в евакуацію.
Читайте також: Від сталевих бункерів до мінних тралів: еволюція виробництва Метінвесту для ЗСУ
Дружина гірника Вікторія розповідає: і вмовляти не потрібно було, бо з кожним днем ситуація у Покровську була більш напруженіша. Тож разом із іншими родинами співробітників Метінвест Покровськвугілля наприкінці літа вирушили до дитячого оздоровчого центру «Лісова казка» у місті Кам’янське. Тут живуть і зараз.
Проживання - необмежене і безкоштовне. Є все необхідне для життя: столи, стільці, шафи, ліжка. А на території табору дітям є де розгулятися. Та найголовніше - тут безпечно. І тато-гірник може нарешті не хвилюватися про родину.
Читайте також: «Метінвест є джерелом найбільших обсягів сировини для виробництва зеленої сталі в Європі» — CEO компанії Юрій Риженков
Вікторія розповідає:
"Навіть якби у Покровську не оголосили примусову евакуацію дітей, ми все одно збиралися їхати. Бо з кожним днем у місті ставало все небезпечніше. Добре, що з’явилася така чудова пропозиція від компанії. У нас з чоловіком двоє синів. Кирилу 8 років, а Данилу – 6. Хлопцям треба навчатись у спокійних умовах і батькові спокійніше, коли родина в безпеці.
Зустріли нас привітно, показали територію. В кімнатах є все необхідне для життя: столи, стільці, шафи, ліжка. Нам дуже сподобалася територія табору, дітям тут є де розгулятися. Для навчання ми привезли ноутбуки. Я можу допомагати синам з домашнім завданням, місця у спеціальній кімнаті вистачає усім.
Також ми маємо змогу отримати медичні послуги, якщо це потрібно. Раз на місяць до табору приїздить лікар, до якого можна звернутись. На екстрені випадки можна викликати швидку допомогу. Час тут плине дуже швидко. Поки приготуєш їжу та перевіриш домашні завдання, вже настає вечір. З собою ми привезли ролики та самокати, тож хлопці не нудьгують у вільний час. Навпаки, у таборі вони стали більше спілкуватися з однолітками.
Ми, жінки, тут теж дуже здружилися. Обрали старшу по корпусу і вона складає графік чергування. Також разом виходимо на суботники прибирати територію, їдальню та дитячу кімнату. Все це ми робимо для спільного комфорту. Коли немає світла гуляємо на вулиці та спілкуємося між собою. Це сприяє зближенню. Але найголовніше - тут безпечно та рай для дітей."