З початку 2025 року ракетні атаки росії по Україні залишаються систематичними та жорстокими

Серед усього арсеналу, який застосовує держава-агресор, особливу загрозу становлять ракети оперативно-тактичного комплексу «Іскандер». Вони вже неодноразово вражали об’єкти на території Дніпропетровської області, зокрема в Кривому Розі та Новомосковському районі, що робить регіон однією з цілей регулярних атак.

Оперативні дані Генштабу та повідомлення місцевої влади свідчать: лише за перші п’ять місяців цього року Росія неодноразово завдавала ударів саме «Іскандерами-М» — балістичними ракетами з високою швидкістю польоту та потужною бойовою частиною. Уночі 24 травня противник здійснив удар по Україні із застосуванням 14 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23. Ракетами було атаковано Київ, Дніпропетровщину, Одещину та Запорізьку область. 6 "Іскандерів" вдалося збити. Зокрема, 4 квітня ракетою з касетною частиною було вражено житловий сектор Кривого Рогу — тоді загинули 21 людина, серед яких 9 дітей. У березні «Іскандер» вдарив по полігону в Новомосковському районі, внаслідок чого також були загиблі та постраждалі.

Читайте також:За крок до Дніпропетровщини: як змінилася ситуація на фронті і які нові загрози у травні 2025

«Іскандери» діляться на два основні типи — балістичні ракети «Іскандер-М» та крилаті ракети «Іскандер-К». Перші мають гіперзвукову швидкість і запускаються по балістичній траєкторії з прикордонних регіонів Росії або тимчасово окупованого Криму. Їхня висока швидкість ускладнює роботу навіть таких сучасних систем, як Patriot, які є ключовими для перехоплення саме цього типу озброєння. Ураження можливе лише тоді, коли ракета входить у зону дії батареї ЗРК.

«Іскандер-К» — крилата ракета з меншою швидкістю, аналог морського «Калібра», однак з наземним базуванням. Її головна небезпека — низький політ, що ускладнює виявлення. Утім, вона менш маневрена і її частіше вдається збити засобами ближнього радіусу дії.


За оцінками експертів, зокрема аналітиків Defense Express, Росія має обмежені запаси «Іскандерів-К», що частково пояснює рідше їх застосування. Темпи виробництва крилатих ракет в Росії залишаються низькими — лише кілька одиниць на місяць, що знижує їхній бойовий потенціал у порівнянні з балістичними аналогами.

Кожна атака «Іскандером» — це не лише ризик прямого влучання, а й загроза від уламків. Навіть при успішному перехопленні ракета не зникає — її фрагменти падають на землю з великої висоти. Трагічним прикладом став випадок у Києві у червні 2023 року, коли уламки після збиття «Іскандера» призвели до загибелі трьох людей. Причиною назвали, зокрема, недоступність укриття, до якого мешканці не встигли потрапити.

Читайте також:Фронт на відстані трьох кілометрів: загроза для Дніпропетровщини зростає

Враховуючи час польоту ракет — від кількох хвилин до секунд — кожен сигнал повітряної тривоги в Дніпропетровській області має сприйматись як реальна загроза. Зволікання може коштувати життя. Тільки своєчасний перехід до укриття забезпечує шанси на виживання під час атак із використанням «Іскандерів».

На цьому фоні, як показує хронологія, саме Дніпропетровщина залишається вразливою ціллю для російських ракет. Потенційне посилення протиповітряної оборони регіону, зокрема через розгортання додаткових батарей Patriot чи майбутніх європейських систем SAMP/T, критично важливе для безпеки цивільного населення.

Читайте також:Наступ на Дніпропетровщину: ворог змінив тактику - про спроби прориву розповіли у ЗСУ

У контексті постійної загрози від «Іскандерів» ключовим залишається не лише технічна протидія, а й елементарна дисципліна та уважність під час кожної повітряної тривоги. Відлік часу у таких випадках — це буквально відлік до життя.

Україна продовжує зміцнювати оборонні позиції та готуватися до будь-яких сценаріїв розвитку подій. Захисники тримають лінію оборони, не даючи ворогу просунутися вглиб території.

Раніше ми розповідали, що дві сім’ї з Синельниківщини, які через війну залишили рідне село, знайшли прихисток у модульному містечку Кам’янського. В одному з будиночків поселилася пані Анжела разом із дітьми та п’ятьма онуками. А в кімнаті гуртожитку тепер мешкає Наталія з чоловіком і двома синами.

Також ми писали, що за словами голови обласної ради Миколи Лукашука, ситуація на фронті погіршується, а інтенсивність обстрілів неухильно зростає.