Питання фінансування масштабної відбудови українських міст, що постраждали від російської агресії, вимагає створення нових міжнародно-правових механізмів

Очільник Дніпропетровської обласної ради виступив з ініціативою запровадження спеціального транскордонного податку на весь російський експорт до країн Європейського Союзу, який має стати основним джерелом коштів для відновлення пошкодженої інфраструктури.

Масштаби руйнувань у Дніпропетровській області та оцінка збитків

Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів, який регулярно зазнає цілеспрямованих атак. Під постійними ударами перебувають Нікопольщина, Синельниківщина, Межова, Новопавлівка, Покровська громада, Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград та Апостолове. Руйнувань зазнають житлові будинки, водогони, навчальні заклади, лікарні та об'єкти критичної енергетичної інфраструктури.

Для розуміння глобальної картини втрат варто звернутися до офіційної статистики. Фахівці Київської школи економіки (KSE Institute) у своєму масштабному дослідженні фіксують колосальні обсяги руйнувань по всій країні, де промислові регіони займають значну частку. Згідно з офіційним звітом KSE Institute, прямі збитки, завдані інфраструктурі України, оцінюються у понад 155 мільярдів доларів. Ця цифра постійно зростає через щоденні обстріли, зокрема енергетичного комплексу Дніпропетровщини.

Транскордонний податок: європейський досвід для українських реалій

Зважаючи на те, що Російська Федерація володіє значним ядерним арсеналом, добровільна виплата репарацій за зруйновані Каховку, Нікополь, Маріуполь чи Бахмут у найближчій перспективі виглядає малоймовірною. Тому ініційований механізм пропонує діяти через економічний примус.

Логіка податку базується на вже існуючому в Європі механізмі CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — податку на вуглецевий слід товару. Пропозиція полягає у тому, щоб додати до російських експортних товарів фінансовий еквівалент "сліду російської агресії".

Передбачається, що кожна одиниця російського експорту, яка потрапляє на європейський ринок, автоматично підлягатиме оподаткуванню:

  • тонна російського металу;

  • кубометр природного газу;

  • барель нафти;

  • партії добрив та критичної сировини.

Усі зібрані кошти від цього податку мають надходити до окремого цільового фонду, створеного виключно для фінансування відбудови українських міст.

Заморожені активи РФ та офіційна позиція міжнародних партнерів

Процес конфіскації суверенних активів російського центробанку триває, однак європейські бюрократичні процедури роблять його занадто повільним. Як зазначає керуюча директорка Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б'єрде у пресрелізі щодо спільного звіту RDNA3, загальні потреби на відновлення та відбудову України оцінюються щонайменше у 486 мільярдів доларів. Експертка наголошує, що потреби у відновленні продовжують зростати, і для їх покриття необхідні системні фінансові надходження.

Очільник Дніпропетровської облради підкреслює, що для покриття таких безпрецедентних витрат Україна має вимагати включення принципу фінансування українського відновлення через російський експорт до нових санкційних пакетів ЄС. Одночасне застосування двох інструментів — конфіскації заморожених активів та введення транскордонного податку — дозволить змусити агресора платити за правилами міжнародного ринку, забезпечивши реальний ресурс для відбудови громад.