Нікопольський майстер Артур Садиков відтворює ключові моменти російсько-української війни у мініатюрних моделях
Артур займається моделізмом більше десяти років. Спершу його роботи були натхненні фантастичним світом Stalker, однак після 2014 року тематика змінилася. Сьогодні більшість його творів присвячені патріотичним сюжетам - від кіборгів у Донецькому аеропорту до символічного кавуна Херсонщини. Це не просто макети, а справжні художні мініатюри у масштабі 1:35, де кожна деталь говорить голосніше за слова.
«Головне - поєднати задум сюжету, максимальну деталізацію і художнє бачення, - розповідає майстер. - Кожна діорама для мене як пісня чи картина: вона має свій настрій і зміст».
Матеріали для роботи Артур знаходить повсюди: від картону, гіпсу й деревини до сучасних 3D-друкованих елементів. Він жартує, що моделіст бачить світ у мініатюрі, адже навіть камінчик чи шматочок моху може стати частиною великої історії.
За роки творчості митець створив близько 80 діорам. Частина потрапила до приватних колекцій, зокрема й за кордоном. Наприклад, серія робіт за мотивами Stalker нині прикрашає офіс компанії GSC Game World у Києві. Деякі діорами стали подарунками для українських військових та керівників громад.
Особливе місце у творчості Артура посідає робота «ДАП. Кіборги». Щоб передати атмосферу оборони Донецького аеропорту, він переглянув сотні фото й відео, ніби проживаючи ці події разом із героями.
Серед наймасштабніших його проєктів - діорама «Азовсталь: у сталевих обіймах». У ній - життя цивільних у сховищах і героїчна боротьба захисників Маріуполя.
«Працювати над цією роботою було психологічно важко, - зізнається майстер. - Хотілося передати безвихідь, біль і водночас величезну силу духу наших людей».
Не менш вражає діорама «Вітаю тебе, Бахмут», яка відтворює зруйноване місто кінця 2022 року. На її створення пішло десять місяців. Це найбільший і найскладніший проєкт Артура.
Ще одна робота - діорама «Ірпінь», присвячена першим дням повномасштабного вторгнення. Вона відображає драматичні кадри евакуації людей через зруйнований міст у Романівці.
«Хотілося показати, як люди кидали валізи, рятували дітей і тварин. Це була справжня трагедія, яку побачив увесь світ», - каже він.
Нині у творчому доробку Садикова залишилося лише 13 діорам. Інші - розпродані або подаровані. Але кожна робота унікальна, адже автор не повторює своїх творів.
«Це ручна праця і моя особиста історія. Дві однакові роботи - це вже не мистецтво», - переконаний митець.
Діорами Артура Садикова - це не просто моделі. Це про пам’ять, про можливість для наступних поколінь не лише бачити фото чи хроніку, а й буквально доторкатися до історії. І хоч у мініатюрі, але з великою душею.