Разом із виходом у щорічну основну відпустку у 2026 році чимало українських працівників мають право на додаткову фінансову підтримку від держави у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення.
Ця виплата, яку в народі традиційно називають «оздоровчими», покликана підтримати працездатність працівників та зазвичай надається один раз на рік. Проте її нарахування напряму залежить від сфери зайнятости та правового статусу підприємства. Для однієї частини громадян ці гроші є захищеною державною гарантією, тоді як для іншої — виключно доброю волею роботодавця, зафіксованою у внутрішніх документах компанії.Про це йдеться у статті профільного видання Kadroland.
Законне право на виплату: хто у списку обов'язкових отримувачів
Законодавство України чітко розмежовує сфери, де виплата матеріальної допомоги є беззаперечним обов'язком керівництва. До цієї категорії передусім належать педагогічні та науково-педагогічні працівники, а також медичний і фармацевтичний персонал. Крім того, на обов'язкові оздоровчі кошти можуть розраховувати державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування та окремі представники сфери культури. Залежно від конкретної посади та нормативних підстав, розмір такої допомоги може дорівнювати або одному офіційному посадовому окладу, або середньомісячній заробітній платі працівника.
Читайте також: Замість підвалів - Карпати: дітям із прифронтової Дніпропетровщини подарували незабутній відпочинок
Зовсім інша ситуація спостерігається у приватному секторі. Для комерційних компаній виплата грошей на оздоровлення не є законодавчою вимогою. Керівники приватних підприємств самостійно вирішують, чи впроваджувати такі бонуси, і за позитивного рішення фіксують ці умови в колективному договорі або внутрішньому положенні про оплату праці. Аналогічний підхід діє й на комунальних некомерційних підприємствах, якщо мова йде про персонал, який не підпадає під дію окремих державних соціальних гарантій.
Нюанси для шкіл: гроші для технічного персоналу
У закладах освіти ситуація з виплатами має свої специфічні особливості. Окрім самих учителів та викладачів, отримати матеріальну допомогу на оздоровлення можуть і технічні працівники, які забезпечують життєдіяльність установ. Це стосується штатних бухгалтерів, сторожів, лаборантів чи прибиральників. Однак для них, на відміну від педагогів, ця виплата не є залізно гарантованою державою. Адміністрація закладу може нарахувати їм кошти лише за наявності фінансової можливості та виключно в межах затвердженого річного фонду оплати праці.
Податки та розрахунки: як «оздоровчі» впливають на інші виплати
З точки зору фінансового обліку, матеріальна допомога на оздоровлення прирівнюється до заробітної плати, тому вона підлягає стандартному оподаткуванню. З цієї суми в загальному порядку утримуються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також на неї нараховується єдиний соціальний внесок.
Бухгалтерам та працівникам варто враховувати, що отримані оздоровчі кошти жодним чином не впливають на розмір самих відпускних, оскільки вони не беруть участі в їхньому розрахунку. Водночас ця сума обов'язково включається до загального доходу під час подальшого обчислення майбутніх лікарняних виплат, що є суттєвим плюсом для працівника у разі тимчасової втрати працездатності.
Раніше ми повідомляли, відповідно до Постанови КМУ №259 від 25.02.2026, для дітей пільгових категорій передбачено безоплатне оздоровлення.