Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на засіданні 18 лютого рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №14248

Документ пропонує кардинально змінити механізм виплати одноразової грошової допомоги малолітнім та неповнолітнім особам, чиї батьки-військовослужбовці загинули або отримали інвалідність під час виконання службових обов'язків. Головна мета ініціативи — запобігти нецільовому використанню коштів опікунами та гарантувати, що допомога буде використана безпосередньо в інтересах дитини.

Чинна система передбачає, що частка допомоги, яка належить дитині, перераховується на рахунок її законного представника — матері, батька або опікуна. Автори законопроєкту зазначають, що це створює ризики витрачання коштів на потреби, не пов’язані з розвитком дитини, ще до її повноліття. Посилаючись на Конвенцію ООН про права дитини, розробники пропонують запровадити модель відтермінованих виплат.

Згідно з текстом проєкту, 50% частки допомоги пропонується виплачувати лише після досягнення дитиною 21 року, враховуючи при цьому індекс інфляції. Водночас передбачено механізм дострокового отримання коштів у виняткових випадках. Гроші можуть бути виплачені раніше у разі тяжкої хвороби дитини чи батьків, отримання інвалідності, а також для фінансування освіти або вирішення житлових питань після досягнення дитиною 16-річного віку.

Читайте також: Березневий перерахунок пенсій -2026: кому з українців заморозять виплати

Попри підтримку профільного Комітету та Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, законопроєкт викликав серйозну дискусію серед представників виконавчої влади. Зокрема, Міністерство оборони України виступило проти прийняття документа у такій редакції. У відомстві наголошують, що фактичне замороження коштів до 21 року нівелює компенсаційний характер допомоги. На думку Міноборони, родина загиблого часто потребує фінансової підтримки саме в момент трагедії, а не через десятиліття.

Крім того, низка державних органів вказала на технічні та юридичні недоліки ініціативи:

  • Міністерство юстиції попередило про юридичну невизначеність щодо порядку виплат у випадках, коли представником дитини є адміністрація лікувального або навчального закладу.
  • Міністерство фінансів та Пенсійний фонд звернули увагу на можливі додаткові витрати бюджету та суперечливість пропозиції щодо індексації виплат поза межами вже наявних державних механізмів.
  • Національна поліція та Міносвіти наголосили на необхідності приведення термінології у відповідність до чинного законодавства (зокрема, щодо визначення «закладів освіти»).

Попри значний перелік зауважень від міністерств, Комітет вважає, що ідея створення фінансового резерву для старту дорослого життя дитини (освіти та житла) є пріоритетною. Наразі законопроєкт готується до розгляду в першому читанні, де депутатам доведеться збалансувати потребу в захисті коштів від нецільового використання з правом родин на негайну соціальну підтримку.