Як медицина завдячує Гіппократу, фізика – Ньютону, а хімія – Менделєєву, так само наше місто завдячує Ігнатію Ясюковичу – першому директору-розпоряднику Дніпровського заводу, нині Каметсталь, яка у цьому році відзначає своє 135-річчя.
Саме ця видатна людина радикально змінила долю Кам'янського.
У перші десятиріччя свого існування Дніпровський завод впевнено прямував шляхом успіху. Випереджаючи події, згадаємо, що напередодні Першої світової війни 1914 року це вже було найбільше металургійне підприємство держави, яке випускало 14% чавуну, сталі та прокату всієї країни.
Читайте також:Надійність навіть у складний час - на Каметсталі виконали перший етап капремонту трубопроводу стисненого повітря
Водночас його перший директор-розпорядник Ігнатій Ясюкович розгорнув навколо заводу справжній будівельний бум, у тому числі на власні кошти. І ось тут сталося те, що часто відбувається біля місць, які стали популярними і відвідуваними. У Кам'янське приїхали не лише люди, які стали працівниками заводу, але й ті, хто почав розвивати тут велику інфраструктуру. Торговці, ремісники, аптекарі, кухарі – усі вони селилися безпосередньо в Кам'янському і, відкриваючи власні крамниці та невеликі підприємства навколо фабричного селища, природно, надавали свої послуги як працівникам заводу, так і всім, хто працював за його межами. У ХХ столітті фабричне селище навколо заводу та Кам'янське взагалі зіллються в єдине ціле, але вже навіть на самому початку роботи підприємства, з Ясюковичем на посаді директора, стало зрозуміло: життя в Кам'янському вже ніколи не йтиме по-старому. Вектор його розвитку пішов круто вгору.
Побудувавши житло для працівників заводу та училище для їхніх дітей, Ігнатій Ігнатійович ініціював будівництво православної церкви та католицького костелу. Рішення побудувати ці два храми було прийнято на зборах робітників, майстрів і службовців підприємства, і Ясюкович особисто очолив будівельний комітет церкви і такий самий комітет костелу.
Церква, розрахована на одночасне відвідування двома тисячами осіб, була побудована у 1894-му – через п’ять років після пуску підприємства. Спонсорами будівництва стали працівники заводу та сам завод. У 1898-му відбулася перша служба у щойно побудованому костелі. Його спонсорами виступили підприємство та 600 працівників, які сповідували католицизм. Костел був розрахований на одночасну присутність 500 людей.
Читайте також:У киснево-компресорному цеху Каметсталі капітально відремонтували агрегат для компримування кисню
Ось подальша хроніка розбудови Кам’янського:1900 р. – побудовано Народну аудиторію (нині Академічний театр імені Лесі Українки) з парком навколо неї
1906 р. – лазні для робітників, православний притулок для дітей, пологовий притулок
1907 р. – жіноча гімназія і на власні кошти Ясюковича чоловіча гімназія
1909 р. – дитячий католицький притулок-школа, інженерний клуб (колишній музей ДМК, а нині Мала сцена театру), яхт-клуб, заводську лікарню.
Відкривалися друкарні, аптеки та багато іншого. За словами тогочасної місцевої газети, Ясюкович був причетний до будь-якого будівництва в Кам'янському.
– На непрохідних ярах і піщаних кучугурах виріс колос – Дніпровський завод, який набув всесвітньої популярності. Кам’янське з маленького бідного села перетворилося на великий торговий центр із різноманітними громадськими та просвітницькими установами. Спільнота селян Кам'янського чудово розуміє, кому вона завдячує процвітанню рідного села, – так говорилося у промові представників Кам'янського сільського товариства, однієї з безлічі, які прозвучали на урочистостях з приводу двадцятип'ятиріччя діяльності Ігнатія Ясюковича на посаді керівника Дніпровського товариства 8 вересня 1913 року.