Питання бюджетної політики на 2027 рік викликає серйозне занепокоєння серед керівництва прифронтових регіонів України

Плани Міністерства фінансів щодо вилучення реверсної дотації з громад Дніпропетровської області створюють критичне навантаження на економіку територій, які щодня потерпають від бойових дій.

Суть фінансового механізму та плани Мінфіну

Згідно з бюджетними планами на наступний рік, з громад Дніпропетровщини планується вилучити понад 4,5 млрд грн у вигляді реверсної дотації. Це майже на мільярд гривень перевищує показники поточного року. Фінансовий механізм реверсної дотації функціонує в Україні з 2015 року: якщо надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на одного мешканця більш ніж на 10% перевищують середній показник по країні, половину цієї різниці вилучають до державного бюджету.

У мирний час логіка подібного перерозподілу полягала в підтримці менш заможних регіонів економічно сильнішими. Проте поточна ситуація в прифронтових областях докорінно відрізняється від мирних нормативів. Як зазначається в офіційних матеріалах Дніпропетровської обласної ради, поточного року громади регіону перераховують до держбюджету 3,7 млрд грн реверсу, натомість отримуючи лише 1 млрд грн базової дотації. Таким чином, на кожну гривню базової підтримки припадає майже чотири гривні вилучень.


Наслідки для критичної інфраструктури та комунальних підприємств

Додатковим фактором тиску на місцеві бюджети є плани уряду у 2027 році забрати у громад ще 4% ПДФО. Раніше ці кошти цільово спрямовувалися на забезпечення стабільної роботи комунального господарства — розрахунки за спожиту електроенергію, тепло, воду та газ, а також на підтримку теплокомуненерго і водоканалів.

Як повідомляє керівництво Дніпропетровської обласної ради (голова облради Микола Лукашук), формула державного розподілу податків чітко фіксує фінансові надходження, але абсолютно не враховує руйнівних наслідків від обстрілів та ударів керованими авіабомбами (КАБ). Місцеві бюджети сьогодні вимушені спрямовувати значні ресурси на фінансування Сил оборони, мобілізаційну підготовку, будівництво захисних укриттів і фортифікацій, відновлення пошкодженого житла та критичної інфраструктури, а також на ветеранські програми.

Промисловий сектор та криза в ключових районах області

Економічна база прифронтової Дніпропетровщини зазнає масштабних руйнувань через військові дії та логістичні проблеми. Під ударом опинилися ключові промислові центри області — Кривий Ріг та громади Західного Донбасу в Павлоградському районі.

У Кривому Розі Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат тривалий час простоює через високу вартість електроенергії та логістичні обмеження. Водночас Південний ГЗК через систематичні російські удари по цивільних суднах у Чорному морі та перешкоди морському експорту вимушений призупиняти видобуток руди та скорочувати обсяги виробництва.

Аналогічна ситуація спостерігається в Західному Донбасі. Це монофункціональні вугільні території, де місцева економіка критично залежить від стабільної роботи компанії ДТЕК «Павлоградвугілля», що виступає основним роботодавцем і бюджетоутворюючим підприємством. Будь-яке скорочення видобутку вугілля неминуче призводить до падіння зайнятості, зниження доходів населення та скорочення податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Експертна оцінка та позиція органів місцевого самоврядування

Фахівці у сфері державного управління та економіки вказують на очевидне протиріччя: формальні критерії розрахунку реверсної дотації не враховують безпекових ризиків. Промислові громади Дніпропетровщини офіційно не підпадають під стандартні критерії винятків для прифронтових територій, хоча фактично знаходяться під постійною загрозою ударів керованими авіабомбами, ударних дронів та ракет.

Як зазначає голова Троїцької громади Павлоградського району Олег Чуприна, чинна формула вилучення коштів суперечить реальним потребам регіону, який одночасно фінансує ліквідацію наслідків ворожих прильотів та підтримує сили безпеки й оборони. Громада готує офіційне звернення до центральних органів влади.

Питання щодо перегляду бюджетних вилучень буде винесено на розгляд найближчої сесії Дніпропетровської обласної ради. На цій же сесії планується спрямувати 20 млн грн місту Павлограду для ліквідації наслідків ворожих обстрілів. Після затвердження відповідного рішення звернення буде направлено до Комітету Верховної Ради з питань бюджету, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів.