Нові зарплати 2026: хто в Україні став заробляти значно більше та чому не всі відчули "покращення"

З 1 січня 2026 року в Україні набули чинності нові стандарти оплати праці, що безпосередньо вплинули на доходи понад двох з половиною мільйонів громадян. Поки країна адаптується до чергового етапу економічних реформ, у бюджетному секторі починає викристалізовуватися новий розподіл доходів. Попри загальне зростання мінімальної заробітної плати до 8647 грн, реальні фінансові зміни торкнулися українців нерівномірно, виділивши окремі професії у категорію "нового середнього класу".

Мінімальна зарплата та ефект "зрівнялівки" для низьких розрядів

Основним драйвером змін стало закладене у державному бюджеті підвищення мінімальної зарплати, яка відтепер становить 8647 грн у брутто-еквіваленті. Після сплати податків працівник отримує "на руки" близько 6160 грн. Проте для найчисельнішої групи бюджетників — представників 1–12 розрядів Єдиної тарифної сітки (ЄТС) — це підвищення стало радше формальним.

До цієї категорії належать молоді педагоги, медичні сестри, бібліотекарі та технічний персонал. Оскільки їхні посадові оклади залишаються нижчими за встановлений державою мінімум, уряд здійснює доплати до рівня "мінімалки". Фактичне зростання доходів для цієї групи склало лише 647 грн, що в умовах поточної інфляції ледь компенсує зростання цін на споживчі товари. На думку експертів, така ситуація посилює проблему "зрівнялівки", коли кваліфікована праця початківців оплачується на рівні з некваліфікованим персоналом.

Згідно з прогнозом Національного банку України, оприлюдненим в Інфляційному звіті за жовтень 2025 року, зростання номінальних зарплат у 2026 році мало б підтримуватися як бюджетними видатками, так і конкуренцією за робочу силу 

Пріоритетні сфери: де зарплати перевищили 30 тисяч гривень

На відміну від загального сектору, фахівці в галузях освіти, медицини та соціального захисту отримали суттєвіші преференції. Кабінет Міністрів України зробив ставку на професії, що є критично важливими для стійкості держави.

Особливу увагу приділено медичній галузі. Згідно з офіційними даними, мінімальний поріг оплати праці лікарів встановлено на рівні 35 тис. грн, а для тих, хто працює у прифронтових зонах — від 40 тис. грн. Медсестри тепер отримують від 25 тис. грн. Як зазначено у пояснювальній записці до закону про Держбюджет на 2026 рік:

"Пріоритетом бюджетної політики залишається забезпечення гідної оплати праці фахівцям, які забезпечують життєдіяльність країни в умовах воєнного стану та процесів відновлення"

В освітній сфері оклади зросли на 30%, а додаткова надбавка "за стійкість" дозволила вчителям вищої категорії вийти на рівень доходу у 32–35 тис. грн. Такий підхід створює реальний фінансовий стимул для досвідчених кадрів залишатися в професії.

Економічний підтекст та погляд експертів на майбутнє

Нерівномірність підвищення виплат викликає дискусії серед економістів. Багато фахівців вказують на те, що держава змушена діяти в умовах жорсткого дефіциту ресурсів.

Економіст Олег Пендзин зазначає, що в умовах війни ресурси концентруються лише на найбільш критичних напрямках — медицині, освіті та соціальному захисті ветеранів. Це призводить до того, що працівники культури, науки та технічний персонал отримують лише символічні надбавки, які не дозволяють їм претендувати на статус середнього класу. За оцінками фахівців, реальне покращення добробуту відчули менше ніж 40% працівників бюджетної сфери.

У січні 2026 року також зафіксовано стрімкий ріст попиту на "соціальних менеджерів" — нову професію у сфері реабілітації. Їхня зарплата зросла до 20,6 тис. грн, що відображає запит суспільства на якісну підтримку ветеранів.

Подальша динаміка доходів українців залежатиме від стабільності зовнішньої фінансової допомоги та темпів відновлення економіки. Проте вже зараз зрозуміло: 2026 рік став роком вибіркового стимулювання, де професійна категорія та рівень кваліфікації стали визначальними факторами фінансового успіху.