Фотографії з нібито пораненими українськими захисниками або полоненими, підписані зворушливими фразами на кшталт «Скільки людей хоче, щоб я повернувся живим?» - дедалі частіше з’являються у стрічках соцмереж

Такі дописи миттєво набирають тисячі репостів, лайків і коментарів. Але за їхньою зовнішньою щирістю часто ховається небезпечна афера.

Експерти попереджають: це класичні приклади емоційної маніпуляції. Кінцева мета — нажитися на емпатії користувачів або створити плацдарм для інформаційної атаки на Україну. Шахраї використовують ці фейкові історії, щоб привернути увагу, а згодом змінити зміст дописів або вставити шкідливі посилання.

Ворог діє в інформаційному тилу

Центр протидії дезінформації вже неодноразово попереджав про загрозу. У 2023 році в українському сегменті соцмереж з’явилася велика кількість постів, які містили зображення, згенеровані штучним інтелектом. Ці фото імітували образи українських військових, до яких додавали емоційні заклики - привітати з днем народження, благословити, подякувати тощо.

«Ці сторінки може використати росія в інформаційній війні проти України. Зокрема, на сторінках з ШІ-зображеннями збирається велика аудиторія, яка не надто критично ставиться до побаченого в мережі та сприйнятлива до інформаційних маніпуляцій. Таким чином ворог отримує майданчик для просування небезпечних для України наративів», - наголосили у Центрі протидії дезінформації.

Як працює така схема та чому не варто поширювати подібний контент

1. Емоційний гачок

Перший крок - зачепити людину за душу. Шахраї свідомо створюють дописи, які викликають жаль, співчуття або ностальгію. Найчастіше в них використовується:

  • зображення до/після (наприклад, поранений військовий та щасливе фото з родиною);
  • коротка, зворушлива історія, що апелює до людських цінностей;
  • заклик до дії: «постав сердечко», «напиши благословення», «пошир, щоб підтримати».

Це підсилює емоційне сприйняття і сприяє масовому поширенню.

2. Використання штучного інтелекту

Зовнішньо такі фото виглядають реалістично, але найчастіше це:

  • повністю згенеровані зображення за допомогою нейромереж;
  • змінені реальні фото з баз даних, де обличчя редагують: додають зморшки, змінюють емоції, вигадують контекст;
  • комбінації облич з різних зображень для створення «унікального героя».

Такі фото майже неможливо ідентифікувати без спеціальних інструментів, тож пересічна людина легко потрапляє в пастку.

3. Мета - монетизація через соцмережу

Чому це робиться? Усе зводиться до прибутку. Коли пост набирає тисячі переглядів і репостів:

  • сторінка, що поширила фейк, «розкачується» і згодом продається або використовується для просування сумнівної реклами;
  • пости змінюються на шахрайські оголошення, рекламу «чудо-ліків» або фейкові збори на лікування;
  • шахраї залишають посилання на «пожертви», які нібито підуть «пораненому герою», але потрапляють до кишень аферистів.


Чому це небезпечно

Такі сторінки активно використовує ворог у інформаційній війні. Вони збирають довірливу аудиторію, яка стає вразливою до фейків, пропаганди та маніпуляцій. Алгоритми соцмереж сприяють їх поширенню: чим більше коментарів і лайків - тим ширше охоплення.

Як не потрапити у пастку шахраїв:

  • Завжди перевіряйте джерело допису.
  • Не реагуйте емоційно - критичне мислення понад усе.
  • Не поширюйте подібні пости, якщо не впевнені в їх достовірності.
  • Скаржтеся на фейкові акаунти і сторінки, які маніпулюють емоціями.

Будьте уважні: добрі наміри можуть зіграти на руку аферистам. Інтернет безпечний лише тоді, коли ми критично ставимося до всього, що бачимо.