Майбутнє прифронтового гіганта: як Дніпропетровщина готує фундамент для економічного стрибка після війни

Дніпропетровська область, яка є промисловим серцем України, опинилася перед найскладнішим викликом у своїй сучасній історії. Попри постійні обстріли Нікопольського та Синельниківського районів, керівництво регіону презентувало стратегію розвитку, яка має визначити економічний ландшафт області після завершення бойових дій. Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук окреслив ключові фактори, від яких залежить виживання та подальше процвітання регіону: безпека, людський капітал та енергетична стійкість.

Безпека як головний економічний фактор

За словами очільника облради, жодні інвестиції чи міжнародні угоди не працюватимуть без забезпечення базового рівня безпеки. Наразі російські війська перебувають за 4–5 кілометрів від Нікополя, а Синельниківський район регулярно зазнає ударів керованими авіабомбами (КАБами).

У таких умовах бізнес змушений коригувати плани, проте область продовжує працювати з міжнародними партнерами над підсиленням захисту критичної інфраструктури. Безпека залишається «нульовим етапом» будь-якого економічного відновлення.


Демографічний розлом: чотири смерті на одне народження

Одним із найгостріших питань є кадровий голод та демографічна криза. Статистика вказує на критичний дисбаланс: рівень смертності в області перевищує народжуваність більш ніж у чотири рази.

Згідно з даними Forbes Ukraine, на підконтрольній території України наразі проживає близько 30,5 мільйона осіб. Водночас ООН звітує про скорочення населення країни більш ніж на 10 мільйонів з початку повномасштабного вторгнення.

Для Дніпропетровщини ситуація частково стабілізується за рахунок внутрішньої міграції. Регіон став одним із найбільших хабів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Люди обирають область через наявність робочих місць у промисловому секторі, що дає шанс на підтримку економічної активності навіть у складні часи.


Енергетика та промисловий удар: втрата 70% генерації

Економіка Дніпропетровщини тримається на металургії та гірничодобувній галузі, які є надзвичайно енергоємними. Проте енергетична система країни зазнала катастрофічних втрат:

  • 2014 рік: 54 ГВт генеруючих потужностей;

  • 2022 рік: 32 ГВт;

  • 2026 рік (поточний стан): менше 10 ГВт.

Це означає втрату понад 70% довоєнної генерації. Для ГЗК та шахт регіону це прямий ризик зупинки виробництва. Робота на дизель-генераторах є економічно недоцільною для великих підприємств у довгостроковій перспективі, що ставить перед областю завдання створення нової моделі енергетичної стійкості та децентралізації генерації.

Інфраструктурна витривалість: від води до цифровізації

Теракт на Каховській ГЕС змусив громади півдня області терміново переглядати систему водопостачання. Попри труднощі, міста Кривий Ріг, Марганець та Нікополь зуміли адаптуватися. Крім того, на рівні громад триває активна модернізація мереж теплопостачання.

Важливим аспектом залишається соціальна сфера:

  1. Медицина: через колосальне навантаження та дефіцит лікарів (понад 4 тисячі вакансій по Україні), область робить ставку на підтримку медичних коледжів у Дніпрі та Кривому Розі.

  2. Освіта: обласна влада працює над збереженням шкіл у малих громадах, попри рішення МОН щодо припинення фінансування малокомплектних закладів.

  3. Цифровізація: Дніпропетровщина вже три роки поспіль утримує лідерство в Україні за індексом цифрової трансформації, що підтверджують дані Міністерства цифрової трансформації.

Реалізація стратегії розвитку області в умовах війни вимагає одночасного розв'язання безпекових, соціальних та інфраструктурних питань. Тільки комплексний підхід дозволить зберегти промисловий потенціал Дніпропетровщини та забезпечити повернення людей після настання миру.