Наближення фронту до меж Дніпропетровщини: окупанти змінюють тактику та тиснуть на логістичні вузли

Ситуація на східному та південно-східному напрямках фронту станом на лютий 2026 року набуває ознак підготовки до масштабніших дій. Особливу увагу аналітиків привертає активність ворога в безпосередній близькості до кордонів Дніпропетровської області. Використання новітніх технологій, зокрема FPV-дронів на оптоволокні, та тактика «вогневого пережування» населених пунктів створюють нові виклики для оборони регіону.

Гуляйпільський напрямок: боротьба за вихід на оперативний простір

Найбільша активність спостерігається в районі населеного пункту Залізничне. Російські війська застосовують класичну схему підготовки до штурму: щільні артилерійські удари в поєднанні з авіацією. Мета противника — психологічне виснаження гарнізону та руйнування фортифікаційних споруд.

Ключовим об'єктом на цій ділянці є траса Т0814. Для окупаційних військ це стратегічний логістичний коридор. Контроль над цією артерією дозволить ворогу не лише покращити забезпечення своїх підрозділів, а й створити умови для просування у бік Гуляйпільського. Згідно з даними DeepStateMap, цей напрямок залишається одним із найскладніших через відкриту місцевість та інтенсивність вогню.

Пряма загроза Дніпропетровщині: удари в районі н.п. Орли

На Олександрівському напрямку зафіксовано тривожну тенденцію — розширення географії ударів. Окупанти активно застосовують FPV-дрони на оптоволокні, які є стійкими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Особливу увагу привертає удар північніше населеного пункту Орли. Це селище розташоване на самому кордоні Запорізької та Дніпропетровської областей (Межівська громада). Ураження логістичних шляхів у цій зоні свідчить про спробу противника:

  • дезорганізувати тилові підрозділи;

  • перерізати маршрути підвозу резервів;

  • тримати під вогневим контролем глибину оборони, що вже зачіпає територію Дніпропетровщини.

Покровський та Добропільський сектори: «сіра зона» розширюється

На Покровському напрямку ворог сконцентрував зусилля на повітряній розвідці в районі Сергіївки. Використання БПЛА дозволило противнику виявити та уразити замасковану техніку, включаючи танки.

Південно-західніше Гришиного (Донецька обл.) було знищено склад боєприпасів, облаштований під дорожнім полотном. Важливо зазначити, що ця ділянка вже тривалий час має статус «сірої зони». Відсутність повного контролю над такими територіями дозволяє обом сторонам діяти приховано, проте накопичення ресурсів ворогом у подібних місцях створює ризики раптових вклинень.

У районі Добропілля (н.п. Шевченко, Білицьке) ситуація переходить у формат позиційного протистояння. Поля навколо Білицького фактично перетворилися на зону бойових зіткнень, де ключову роль відіграють малі піхотні групи та дрони.

Костянтинівка та Краматорська агломерація: тактика рельєфу

На Костянтинівському напрямку зафіксовано просування противника у південній частині Степанівки. Закріплення ворога поблизу місцевих ставків може стати плацдармом для створення опорного пункту.

Водночас на Краматорсько-Слов’янській ділянці Сили оборони України зберігають стабільність. Більше того, в районі Міньківки українським підрозділам вдається проводити успішні контратаки. Проте південніше Закітного ворог використовує систему балок для прихованого переміщення, намагаючись вклинитися в лінію оборони за рахунок особливостей рельєфу.

Зміщення фокусу атак у бік Орлів та активність на трасах, що ведуть до Дніпропетровщини, підкреслюють важливість зміцнення оборонних ліній не лише на поточному передньому краї, а й у прикордонних районах області. Росія продовжує робити ставку на дистанційне ураження логістики, що вимагає від українських сил впровадження нових контрзаходів проти дронів на оптоволокні.

За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на лютий 2026 року кількість бойових зіткнень на східній ділянці фронту залишається стабільно високою, а основний тиск ворог продовжує здійснювати саме на вузлові логістичні точки.