Друга вища освіта більше не захистить: в Україні готують жорсткі обмеження для студентів-ухилянтів

В Україні триває процес вдосконалення мобілізаційних механізмів, спрямований на усунення прогалин у законодавстві, які раніше дозволяли громадянам уникати призову. Одним із ключових напрямків реформування стало питання надання відстрочки особам, які здобувають освіту. Згідно з останніми ініціативами, право на звільнення від служби можуть втратити тисячі чоловіків, чиє навчання визнають способом ухилення від виконання конституційного обов'язку.

Нові правила для студентів: хто опиниться під загрозою мобілізації

Законодавчі зміни, які наразі обговорюються у владних колах, спрямовані на те, щоб обмежити коло осіб, які мають право на відстрочку через навчання. Головний акцент робиться на принципі послідовності освіти. Це означає, що відстрочка надаватиметься лише тим, хто здобуває рівень освіти, що є вищим за попередній (наприклад, магістр після бакалавра).

Адвокат Дмитро Соловйов наголошує, що особлива увага буде прикута до громадян віком від 25 років, які вирішили змінити професію або отримати ще один диплом того ж рівня.

«Верховна Рада планує обмежити відстрочку для так званих "ухилянтів". Чоловіки старші 25 років не зможуть отримати відстрочку, якщо вони здобувають другу або третю освіту», — попередив правозахисник на своїй сторінці у Facebook 

Такі заходи покликані припинити практику масового вступу до закладів вищої освіти (ЗВО) чоловіків призовного віку, які вже мають вищу освіту, але використовують статус студента виключно як юридичний щит від ТЦК та СП.

Чому влада вирішила переглянути умови надання відстрочки

Аналіз статистичних даних за останні роки демонструє аномальний приріст студентів чоловічої статі віком 25–45 років. Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, у 2023 році кількість контрактників старшого віку зросла у рази порівняно з довоєнним періодом. Це дало підстави стверджувати, що значна частина абітурієнтів розглядає університети не як осередки науки, а як спосіб легально уникнути мобілізації.

Дмитро Соловйов зазначає, що майбутні перевірки у навчальних закладах будуть спрямовані саме на виявлення таких категорій осіб. За його словами, «чистки» у ВНЗ зумовлені тим, що більшість таких учнів здобувають освіту формально. Це створює надмірне навантаження на систему освіти та спотворює реальні показники потреби ринку праці у фахівцях.

Варто нагадати, що згідно з чинним законом №3633-IX, який набув чинності у 2024 році, право на відстрочку мають лише ті, хто навчається за денною або дуальною формами і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий . Нинішні ж ініціативи лише посилюють цей контроль, роблячи умови для «вічних студентів» ще жорсткішими.

Юридичні наслідки та думка експертів

Експерти з військового права погоджуються, що посилення вимог є логічним кроком в умовах затяжної війни. Зміна стратегії держави полягає у переході від кількісних показників мобілізації до якісних, де кожен ресурс має бути використаний ефективно.

Для студентів, які потрапляють під нові критерії обмежень, це означатиме втрату права на відстрочку вже з наступного навчального семестру після офіційного ухвалення та набрання чинності відповідними змінами. Військовозобов’язані, які вже мають диплом магістра і знову вступили на магістратуру іншої спеціальності, будуть змушені або довести критичну важливість свого навчання для держави, або стати до лав Збройних Сил України.

Водночас правозахисники закликають дотримуватися балансу, аби під обмеження не потрапили науковці та особи, чия перепідготовка дійсно необхідна для відновлення економіки країни. Проте загальний вектор державної політики залишається незмінним: мобілізаційний ресурс має бути поновлений, а лазівки для зловживання правом — ліквідовані.