Як законно демобілізуватися у квітні 2025 року: останні новини та можливі альтернативи
Військовослужбовці, які вже четвертий рік поспіль обороняють Україну, безумовно, потребують відпочинку та ротації. З метою врегулювання цього питання Міністерство оборони розробило Законопроєкт №10449 про демобілізацію. Однак сучасні реалії не дозволяють провести демобілізацію без загрози для національної безпеки. Тож це питання залишається відкритим, а уряд шукає альтернативні рішення, пише radiosvoboda.
Читайте також: Танк окупантів став "підводним човном": про наступ ворога на Дніпропетровщину розповіли в ЗСУ
В умовах критичного навантаження на Збройні сили України влада шукає шляхи вирішення проблеми ротації та демобілізації військовослужбовців. Про це повідомив народний депутат Федір Веніславський, член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
За його словами, Міністерство оборони вже напрацювало новий механізм ротації, який дозволятиме військовим відпочинок після 90 днів безперервної участі в бойових діях. Йдеться про кілька місяців перепочинку, однак не про повне звільнення з армії чи встановлення жорстких строків служби. Цей підхід має зменшити психологічне та фізичне навантаження на військових і частково відповісти на суспільний запит на оновлення системи.
Водночас Веніславський підкреслив: законодавчо закріпити систему ротації неможливо. На його думку, це має бути врегульовано підзаконними актами — директивами, рішеннями Ставки або наказами головнокомандувача ЗСУ. Причина — бойові дії не дають змоги точно передбачити кількість осіб, яких можна звільнити чи відправити на відпочинок у певний момент.
Щодо закону про демобілізацію, депутат підтвердив його існування. У проєкті передбачено кілька варіантів звільнення: після 12, 18 або 36 місяців служби, залежно від участі в бойових діях. Однак наразі, за словами Веніславського, ухвалення цього закону неможливе через воєнну ситуацію.
«Закон дійсно розроблений. Але, за оцінкою Генштабу, його ухвалення призведе до одночасного звільнення великої кількості військових. Це матиме критичні наслідки для обороноздатності», — наголосив нардеп.
На цьому етапі більш реалістичним шляхом Веніславський вважає внутрішнє регулювання в межах військового управління, а не внесення змін до законодавства.
Хто має право на демобілізацію у 2025 році
Хоча масова демобілізація поки що неможлива, окремі військовослужбовці можуть звільнитися зі служби на підставі чинного законодавства. Відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», звільнення можливе у таких випадках:
- досягнення 60 років (в окремих випадках – 65 років);
- непридатність до військової служби за станом здоров’я (підтверджена висновком ВЛК);
- позбавлення волі або військового звання за рішенням суду;
- звільнення з полону та небажання (або неможливість) продовжувати службу;
- необхідність догляду за рідними через сімейні обставини.
Особливу увагу приділено демобілізації за сімейними обставинами. Право на звільнення мають військовослужбовці, які:
- є єдиними опікунами неповнолітніх дітей, якщо обоє батьків служать;
- доглядають за дитиною з інвалідністю або членами родини з інвалідністю;
- втратили близьких родичів через бойові дії;
- є вагітними жінками або військовослужбовцями, які доглядають за малолітніми дітьми.
Читайте також: Жінки Дніпропетровщини активно мобілізуються до лав ЗСУ - статистика
Читайте також: Мобілізація студентів: кого можуть призвати в Україні у 2025 році
Також Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка надає право на відстрочку від мобілізації родичам осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Рішення покликане усунути правову колізію, яка раніше унеможливлювала реалізацію законного права на відстрочку.