Українські та європейські чиновники, як-от посол ЄС в Україні Катарина Матернова та  віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, топменеджери найбільших українських компаній і банків обговорили, як Україні та бізнесу підготуватися до змін.

Олександр Водовіз узяв участь у панелі «Євроінтеграція. Виклики й можливості». До дискусії долучилися представники фармкомпанії «Дарниця» та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

Євроінтеграція ГМК

За словами керівника офісу гендиректора Метінвесту, ринок ЄС — маржинальний і конкурентний, куди хоче потрапити увесь світ, зокрема й українські металурги. З іншого боку, є політична воля Брюсселя, щоб Україна увійшла до Євросоюзу.

Зараз ЄС очікує від України імплементації європейського законодавства, однак для окремих галузей це може створити серйозні виклики. Зокрема, йдеться про ризики для металургії та інших галузей, які можуть опинитися під загрозою через жорсткі регуляторні вимоги.

«Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Наприклад, якщо ЄС очікує від нас ухвалення екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку. За наявності ресурсів ми готові інвестувати в модернізацію, привести виробництво до європейських екологічних стандартів і рухатися до повноцінної інтеграції», — зазначив Олександр Водовіз.

За його словами, в ЄС працює система торгівлі квотами на викиди СО2 — за тонну платять 100–120 євро, водночас металургійні підприємства отримують частину квот безплатно. Україна вже запровадила моніторинг і звітність щодо викидів та готується запустити власну систему торгівлі квотами.

«Ідея створення фонду, куди підприємства сплачуватимуть кошти, а потім хтось розподілятиме їх на декарбонізацію, не витримує критики. Ми виступаємо за інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами, де діє чіткий і прозорий механізм: сплачені за викиди кошти повертаються підприємствам у вигляді підтримки на декарбонізацію», — наголосив Олександр Водовіз.

Крім того, на ринку ЄС все ще присутня російська продукція, що створює нерівні умови конкуренції для українських металургів. «Потрібно ввести остаточні обмеження на залізорудну сировину й сляби з росії. Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки», — вважає він.

CBAM і декарбонізація

За словами керівника офісу гендиректора Метінвесту, в середньому металургійний завод в Європі отримує на декарбонізацію близько 1 млрд євро. В українських підприємств таких ресурсів немає.

«Маємо вибір: або закрити частину бізнесу, або отримати для України відтермінування щодо декарбонізації. Ми працюємо в умовах війни — під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. У таких умовах металургійні підприємства Європи просто не змогли б працювати. Тому ми говоримо європейським партнерам: ми готові рухатися за вашими правилами, але нам потрібні певні преференції, щоб підготуватися до цих вимог», — пояснив Олександр Водовіз.

Український бізнес уже стикається з викликами, пов’язаними з Механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який запроваджує додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом. Перші наслідки від введення механізму — ускладнення імпорту продукції до Євросоюзу, оскільки запроваджені вимоги створюють додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.

Ця невизначеність через CBAM стосується не лише металургії, а й інших галузей. «Це питання для всіх — і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Зараз усім говорять однакове: ви пройдете верифікацію, аудит, і лише після цього вам нарахують податок», — додав Олександр Водовіз.

На його думку, одне з можливих рішень для України — змінити підхід до фінансування декарбонізації важкої промисловості. І запровадити модель, за якої CBAM-платежі за українську продукцію акумулюватимуться на спеціальних рахунках у ЄС та спрямовуватимуться на проєкти декарбонізації українських виробників, що працюють за євростандартами. Такий підхід дасть змогу зменшити негативний вплив механізму на економіку України, зберегти можливості для модернізації галузі та водночас стимулюватиме попит на європейські технології й обладнання.

Кадровий виклик

Ще один серйозний виклик для бізнесу — масовий виїзд українців до країн ЄС. «У нас люди виїхали до Європи цілими змінами. Повернути їх можна лише одним шляхом — через економічне зростання і підвищення доходів населення. Саме так діяла Польща: щоб поляки повернулися з роботи за кордоном, зокрема з Великої Британії, де вони працювали у сфері послуг чи на будівництві. І ми знаємо, що зараз поляки повертаються додому», — сказав керівник офісу гендиректора Метінвесту.

На підприємствах Метінвесту мобілізовано близько 20% штату працівників: з 2014 року через ЗСУ пройшло 11 тисяч працівників. У промислових регіонах знайти кваліфікованих працівників практично неможливо. Компанія намагається боротися з дефіцитом кадрів: залучає молодь, перенавчає жінок та робить ставку на ветеранів війни. Проте підготовка заміни працівників триває 5-7 років. Тож уряд має вжити заходів, щоб утримати людей в країні навіть попри війну, вважає Олександр Водовіз.