Щороку із настанням спекотного періоду наприкінці літа акваторія річки Дніпро у межах Дніпропетровської області зазнає масштабних змін

Поверхня води набуває яскраво-зеленого забарвлення, покривається густою плівкою та специфічним осадом, який місцеві жителі та ЗМІ часто називають "зеленим киселем" або "зеленими хвилями". Це явище охоплює прибережні зони як у місті Дніпро, так і поблизу Кам'янського, викликаючи занепокоєння як екологів, так і звичайних громадян.

Що відбувається з акваторією Дніпра у серпні

Зовнішній вигляд річки зумовлений масовим розмноженням ціанобактерій, які в народі помилково називають синьо-зеленими водоростями. За сприятливих погодних умов мікроорганізми починають стрімко ділитися, утворюючи щільні скупчення на поверхні та у товщі води.

Візуально це супроводжується помутнінням води, появою характерного болотяного запаху та утворенням пінистих скупчень біля берегів, де сповільнена течія. Найбільшої інтенсивності процес набуває на мілководдях, у затоках та поблизу гідротехнічних споруд, де вода прогрівається найшвидше.


Головні причини масового цвітіння води

Спеціалісти зазначають, що цвітіння води є комплексним наслідком антропогенного навантаження та кліматичних факторів. До основних причин належать:

  • Висока температура повітря та води, що прискорює біологічні процеси в річковій екосистемі.

  • Уповільнення течії річки через каскад водосховищ, що перетворив рівнинну річку на систему малорухомих водойм.

  • Наявність біогенних елементів — сполук азоту та фосфору, які потрапляють у воду разом із неочищеними стічними водами, мийними засобами та змивами добрив з полів сільськогосподарського призначення.

Як повідомляють фахівці у звітах профільних відомств, зокрема на офіційному ресурсі Державна екологічна інспекція Придніпровського округу, концентрація фосфатів та нітратів у період літньої спеки багаторазово перевищує гранично допустимі норми, що створює ідеальне живильне середовище для розвитку бактерій.

Як екологічна ситуація впливає на рибний запас

Масовий розвиток ціанобактерій завдає суттєвої шкоди водним живим ресурсам Дніпропетровщини. У процесі життєдіяльності водоростей, а особливо під час їхнього відмирання та гниття, відбувається стрімке споживання розчиненого у воді кисню.

Дефіцит кисню (гіпоксія) призводить до задухи риби та інших водних організмів, що в окремих затоках та на мілководдях може викликати локальні випадки загибелі риби.

Особливо вразливими до цього процесу є штучні затоки та ділянки поблизу промислових центрів, де природний водообмін суттєво обмежений.

Чи безпечно купатися та користуватися водою: позиція фахівців

З настанням екологічного явища актуальним стає питання безпеки для населення. Як застерігають фахівці лабораторних центрів, купатися у "змішаній" зеленій воді категорично не рекомендується.

Продукти життєдіяльності ціанобактерій здатні виділяти токсини, які під час потрапляння на шкіру викликають алергічні реакції, подразнення, дерматити, а при випадковому ковтанні води — шлунково-кишкові розлади та інтоксикацію організму.

Як наголошують експерти з Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб, які регулярно проводять моніторинг санітарно-хімічних та бактеріальних показників води у зонах рекреації, ігнорування правил безпеки в період цвітіння водойм може становити пряму загрозу для здоров'я населення. Фахівці радять утримуватися від купання у несанкціонованих місцях та повністю виключити використання сирої річкової води для побутових потреб у регіоні.