Кам'янське — місто на Дніпропетровщині, яке пройшло шлях від прикордонного козацького поселення до одного з найбільших індустріальних центрів України. Історія міста відображає ключові етапи розвитку регіону: від часів Запорозької Січі до промислових бумів та політичних перейменувань.

Перші згадки та офіційна дата заснування

Офіційним роком заснування сучасного Кам’янського є 1750 рік. Саме цією датою датується перша письмова згадка про населений пункт в архівах Кодацької паланки Війська Запорозького Низового. Тоді територія виконувала роль прикордоння, де козаки будували зимівники. Життя диктувалося суворими умовами Дикого Поля, а економіка базувалася на рибальстві та контролі переправ через річку Дніпро, що заклало основу для подальшого розширення меж поселення.


Справжнє походження назви: легенда проти географічних фактів

Питання, якою була історія назви Кам'янське, тривалий час викликало дискусії серед краєзнавців. За народними переказами, топонім походить від імені запорозького козака Каменя, який нібито заснував тут перший хутір.

Однак фахівці Інституту історії України НАН України наводять прагматичніше пояснення. Назва має топографічне походження: береги Дніпра в цій місцевості були густо вкриті скелями, порогами та кам’яними брилами. Ландшафт був настільки характерним, що природним шляхом дав назву населеному пункту.

Індустріальний бум наприкінці дев'ятнадцятого століття

Трансформація аграрного села розпочалася наприкінці XIX століття. Поштовхом стало будівництво Катерининської залізниці та запуск Дніпровського металургійного заводу. Запуск домн і прокатних станів спровокував демографічний вибух, стрімко перетворивши колишнє село на великий промисловий центр, куди масово приїжджали робітники, інженери та іноземні спеціалісти.


Чому місто перейменували на Дніпродзержинськ

Відповідаючи на запити сучасних читачів щодо того, чому Кам'янське раніше називалося Дніпродзержинськом, варто звернутися до подій радянської епохи. 1 лютого 1936 року партійне керівництво СРСР штучно змінило назву міста на честь Фелікса Дзержинського, засновника репресивної структури ВЧК. Це рішення мало виключно політичний характер для закріплення радянських маркерів у топоніміці.

Водночас попри тотальну індустріалізацію та нав'язування нових ідеологем, жителі регіону зберігали свою ідентичність. Як розповідає кандидат історичних наук, директорка Музею історії міста Кам’янське Наталія Буланова, місцеві мешканці завжди відрізнялися волелюбністю. Дослідниця зазначає, що незважаючи на радянську пропаганду про побудову "нового комуністичного світу", цей край завжди підтримував українську ідеологію та залишався її осередком


Як Кам'янське повернуло історичну назву у 2016 році

Масштабне перейменування міста Дніпродзержинськ на Кам'янське відбулося у 2016 році в рамках виконання пакету законів про декомунізацію.

Цей процес активно ініціювався безпосередньо на місцях. Як повідомляв представник Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко, саме топонімічна комісія, яка працювала при міськраді Кам'янського, однією з перших самостійно прийняла рішення рекомендувати депутатам повернутися до історичної назви, не чекаючи прямих вказівок

Хронологія та цифри повернення історичного імені:

  • 19 травня 2016 року — Верховна Рада прийняла історичну постанову №4085 (за даними видання "Українська правда" ).

  • 249 — кількість народних депутатів, які проголосували за відповідне рішення.

  • 727 — стільки місцевих вулиць, проспектів, провулків та площ було перейменовано разом із назвою самого міста для відновлення історичної справедливості.

Сьогодні Кам’янське продовжує розвиватися як важливий індустріальний вузол України, зберігаючи свою автентичну історію, очищену від чужих ідеологічних нашарувань.