Україна готується до післявоєнної демографічної реальності, і чи не найчутливішим показником стануть потоки біженців

Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна зазначив: після скасування воєнного стану кількість тих, хто повернеться, майже дорівнюватиме числу тих, хто, навпаки, виїде для возз’єднання з родиною.

Читайте також: Безкоштовне житло для переселенців і ВПО під час війни - де знайти, як отримати допомогу

Соціолог підкреслює, що відстежити справжні наміри респондентів складно. Більшість українців за кордоном декларують бажання повернутися, однак уже вкорінилися в нових умовах — вивчили мову, працевлаштувалися, влаштували дітей у місцеві школи й садочки. Перелічені фактори зменшують імовірність швидкого повернення.

«Коли ставиш питання біженцю: "Ти хочеш повернутися до України?",  чуєш: "Так, звичайно". Але щойно починаєш копатися в деталях — за яких умов, коли саме, — стає зрозуміло: людина вже настільки інтегрована у нову реальність, що повернення виглядає радше декларативною ідеєю, ніж реальним планом», — пояснює Антипович.

За підсумками дослідження, близько 60 % українських біженців походили зі східних та південних областей: Донецької, Луганської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської. Для Дніпропетровщини це означає дві паралельні тенденції. По-перше, частина мешканців області, що вже осіли в Польщі, Німеччині чи Італії, може не поспішати додому через налагоджене життя та вищий рівень безпеки. По-друге, потенційний приплив тих, хто повертається, здатен компенсувати ці втрати, особливо якщо лінія фронту остаточно відійде від регіону та запустяться програми відновлення житла й інфраструктури.

Читайте також: Переселенець із Бахмута, що мешкає в Кам'янському, представив у Львові унікальну виставку вишитих портретів

Окремий чинник — чоловіки, які зараз залишаються в Україні, тоді як їхні родини перебувають за кордоном. Зі зняттям обмежень частина з них спробує возз’єднатися з сім’ями, що підвищить відтік працездатного населення. Утім, Антипович упевнений: загальний баланс міграції залишиться майже нульовим.

Ця тенденція, за оцінками експертів, має безпосереднє значення для регіонів, зокрема для Дніпропетровської області. Регіон був одним із ключових як для транзиту, так і для тимчасового прихистку внутрішньо переміщених осіб, а також для тих, хто вирушив далі — за межі України. Тепер саме Дніпропетровщина може стати індикатором реального масштабу повернення — і, можливо, втрат.

Читайте також: Кам’янський район став новою домівкою для понад 50 тисяч переселенців: як громади підтримують людей

Очікується, що після завершення бойових дій частина громадян, які виїхали, повернуться до рідних міст, зокрема до Дніпра, Кривого Рогу, Кам’янського та інших населених пунктів області. Водночас чимало родин, розділених війною, прагнутимуть возз’єднатися — іноді ціною остаточного виїзду з України.

Фахівці наголошують: остаточні демографічні наслідки війни Україна відчує не одразу, а їх оцінка стане можливою лише після стабілізації ситуації та зняття правових обмежень на виїзд. Та вже зараз очевидно — конкуренція між бажанням повернутись і необхідністю залишитись за кордоном визначатиме вигляд післявоєнної України, зокрема й на рівні областей, таких як Дніпропетровська.

Раніше ми розповідали, що кам’янчани, які активно шукають роботу, можуть претендувати на допомогу по безробіттю, але коло тих, хто має це право, обмежене низкою умов. Право на допомогу по безробіттю визначається Законом України "Про зайнятість населення".