Переселенці Дніпропетровщини: чи є шанс отримати житло?

З початком повномасштабної війни проблема забезпечення житлом для переселенців стала ще більш гострою. Через обстріли тисячі людей втратили домівки та змушені були тікати до більш безпечних регіонів.

Дніпропетровська область стала одним з головних прихистків для внутрішньо переміщених осіб. Щодня сюди приїжджають сотні людей, рятуючись від жахіть війни, пише helsinki.org.ua.

Читайте також: Понад двісті родин з Маріуполя отримали соціальне житло у Дніпрі - подробиці від ОВА

Чи можуть вимушені переселенці розраховувати на тимчасове житло та які умови в місцях компактного розселення в окремих громадах Дніпропетровської області — дослідили правозахисники Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Дніпро, що працює на базі Правозахисної групи “СІЧ”. 

На Дніпропетровщині  офіційно зареєстровано понад 466 тисяч переселенців  — такі дані Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної військової адміністрації були на 14 грудня 2023 року. Жінок серед них більшість – понад 270 тисяч. 242 тисячі з усіх зареєстрованих в області ВПО – це люди працездатного віку. Майже порівну дітей та пенсіонерів – по 100 тисяч.

Читайте також: Модульному містечку для ВПО у Кам'янському виповнилося десять років - у яких умовах живуть переселенці

Найбільше переселенців живе у містах Дніпро (182 тисячі), Кривий Ріг (65 тисяч) та Кам’янське (майже 29 тисяч).  Серед районів області найбільшу кількість ВПО прийняли Нікопольський (30 тисяч), Синельниківський (29 тисяч) та Дніпровський (22,5 тисячі).

До початку повномасштабного вторгнення,  станом на 01 січня 2022 року, в області нараховували понад 73 тисячі переселенців , майже половина з них – 30 тисяч – це були люди працездатного віку, 12 тисяч було дітей. З початку повномасштабного вторгнення кількість ВПО в регіоні, які шукають прихистку в більш безпечних містах, значно збільшилась.

У розпорядженні ДОВА наявна така інформація про місця проживання:

  • Дніпро.  35 місць тимчасового проживання, з них 8 МТП – у приватній власності, 2 – у комунальній, 25 – у державній (гуртожитки закладів освіти). 
  • Кривий Ріг.  13 МКП, з них 8 – у комунальній власності, 5 – у державній (гуртожитки закладів освіти).
  • Кам’янське.  6 МКП, з них 2 – у комунальній власності, 4 – у державній (гуртожитки закладів освіти).
  • Павлоград.  3 МКП, з них 2 – у комунальній власності, 1 – у державній (гуртожитки закладів освіти). 
  • Самар.  3 МКП, з них 2 – у комунальній власності, 1 – у державній (гуртожиток закладу освіти). 

Читайте також: У Мінсоцполітики розробили новий інструмент підтримки ВПО

Заходи підтримки ВПО в місцях тимчасового проживання мають формальний характер та здебільшого зводяться до збору статистичних даних та моніторингу. В окремих громадах відсутні належні умови для маломобільних груп переселенців, а також не виплачується грошова підтримка за рахунок місцевого бюджету. Робота із залучення міжнародних акторів для гуманітарної підтримки ВПО ведеться, проте темпи не відповідають реальним потребам переміщених осіб. 

За результатами дослідження правозахисники сформували рекомендації, які стосуються Дніпропетровської області. Втім, вони є уніфікованими. Це дозволяє використовувати їх органам влади та місцевого самоврядування в інших регіонах України. Усі вони спрямовані на покращення умов реалізації вимушеними переселенцями права на житло.

Раніше ми писали, що гуманітарні хаби Очеретинської та Авдіївської громад підтримали ВПО у Кам'янському