Шнобелівська премія (Ig Nobel Prize) щороку нагадує, що серйозна наука іноді починається з абсолютно несерйозного запитання

Її вручають за дослідження, які, за задумом організаторів, спочатку змушують сміятися, а потім - замислитися.

Серед лауреатів премії є й випускник кафедри теоретичної фізики Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Андрій Потоцький. Тож у цієї незвичайної міжнародної нагороди є безпосередній дніпровський слід.

Корову перетворили на зебру

Одне з найяскравіших досліджень останніх років провели японські вчені. Вони нанесли на корів чорно-білі смуги, як у зебр, щоб перевірити, чи допоможе таке забарвлення захистити тварин від мух.

Ідея, яка на перший погляд нагадує жарт, дала цілком практичний результат: смугасті корови менше потерпали від комах. У 2025 році авторів експерименту відзначили Шнобелівською премією з біології.

Ящірки, які полюбили піцу

Інша група науковців спостерігала за райдужними агамами в Того. Ящірки пристосувалися до сусідства з людьми та почали цікавитися людською їжею.

Дослідники вирішили з'ясувати їхні гастрономічні вподобання. Виявилося, що серед запропонованих варіантів тваринам особливо припала до смаку піца «Чотири сири». Робота принесла авторам премію в галузі харчування.

А що буде, якщо напоїти кажана?

Ще одне дослідження було присвячене впливу алкоголю на здатність кажанів літати та орієнтуватися.

Результат виявився доволі передбачуваним: після алкоголю кажани літають гірше. Але вченим важливо було не просто побачити ефект, а дослідити його експериментально.

Фізика ідеальної пасти

Навіть приготування вечері може перетворитися на наукову проблему. Дослідники взялися з'ясовувати, чому знаменитий італійський соус для cacio e pepe іноді стає однорідним і вершковим, а іноді перетворюється на грудки.

Вчені дійшли до фізики процесу та ролі концентрації крохмалю. У підсумку рецепт традиційної пасти став темою справжнього наукового дослідження.

Дніпровський слід: навіщо вчені «трусили» дощових черв'яків


А одна з найбільш незвичайних історій Шнобелівської премії безпосередньо пов'язана з Дніпром.

У 2020 році Андрій Потоцький - випускник кафедри теоретичної фізики ДНУ імені Олеся Гончара - разом з Іваном Максимовим отримав Шнобелівську премію з фізики. На той час українські науковці працювали в Технологічному університеті Суінберна в Австралії.

Предмет їхнього експерименту звучав цілком у дусі премії: вчені визначали, що відбувається з формою живого дощового черв'яка, якщо піддавати його високочастотній вібрації.

Дослідники побачили на тілі черв'яків хвилеподібні візерунки, схожі на хвилі Фарадея, які виникають на поверхні рідини під дією вібрації. За кумедним експериментом стояло серйозне наукове питання. У ДНУ зазначали, що результати потенційно могли бути цікавими для нейробіології та розробки хробакоподібних роботів.

Сам Андрій Потоцький є фахівцем із фізики рідин. До експериментів із черв'яками він разом із Максимовим досліджував вібрацію крапель води та хвилі Фарадея.

Смішно - але це справжня наука

За історію Шнобелівської премії вчені досліджували десятки речей, які складно уявити темою серйозної наукової роботи. Саме в цьому й полягає задум нагороди.

За коровами в смужку, п’яними кажанами, піцою для ящірок чи вібруючими черв’яками стоять реальні експерименти та наукові публікації. А історія випускника Дніпровського національного університету Андрія Потоцького доводить: свій помітний слід у цій незвичайній науковій історії залишив і Дніпро.