Червень видався вкрай контрастним за температурним режимом і супроводжувався небезпечними та стихійними метеорологічними явищами

Про це свідчать дані спостережень метеостанції, повідомляє Дніпропетровський регіональний центр з гідрометеорології.

Дуже теплою виявилась перша декада місяця: середня декадна температура повітря на 3-4° перевищувала норму і становила по області 22-24° тепла.

Що призвело до рекордних показників. Так, фахівці Дніпровського регіонального центру, 8 червня у Дніпрі встановлено новий температурний рекорд. У неділю максимальна температура повітря сягнула позначки +34,4 °C, що на 0,4 градуса перевищує попередній максимум, зафіксований у 1989 році.

Опади спостерігались різної інтенсивності, подекуди із шквалами, грозами, градом, носили зливовий характер і розподілялись по області дуже нерівномірною. Істотні опади спостерігались в окремі дні другої декади та в третій декаді червня.

За даними метеостанцій та відомчих гідрологічних постів 23 червня під час зливи в східних районах (Синельниківський, Самарський та Павлоградський район) відмічалося випадіння граду діаметром 5 мм і більше та градобій, місцями град вкрив ґрунт шаром 1-2 см.

Читайте також: Кліматичні смуги: дослідження показали, що Дніпропетровщина стає гарячим регіоном

24 червня в західних районах області(Криворізький, Кам'янський та Нікопольський райони) постерігалось шквалисте посилення вітру, максимальна швидкість якого досягла критерію небезпечного метеорологічного явища (НМЯ І) І рівня і становила 16-23 м/с.

Сума опадів в середньому по області за даними метеостанцій за червень склала 27 мм або 42% норми.

Разом із несприятливими агрометеорологічними умовами, помірно тепла погода та відсутність спекотних днів виявилися сприятливим фактором для росту і розвитку пізніх культур.

Раніше ми повідомляли, що на межі Синельниківського та Павлоградського районів водії потрапили в епіцентр пилової бурі, що накрила автошлях через сильні пориви вітру. За словами очевидців, під час руху трасою регіону автомобілісти раптово опинилися всередині щільної пилової хмари. Через метеорологічні умови — суху погоду і потужні північно-західні вітри зі швидкістю 15–20 м/с — із поверхні пересохлого ґрунту піднялися великі маси пилу.