
У Центральній міській бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулася тепла та затишна творча зустріч з поетесою Оксаною Бевзюк
Відома сучасна поетка й філологиня презентувала кам’янчанам свою третю поетичну збірку «Бузкові та рожеві вірші». Це подія, яка на деякий час дозволила присутнім відволіктися від важкої буденності та зануритися у світ краси, весни й ностальгії.
Попередня творчість авторки відома за збірками «Із чорним яблучком у дзьобі» та «Весна з льоху вийде» (перші рядки якої народилися на початку повномасштабного вторгнення). Нова книга «Бузкові та рожеві вірші» увібрала в себе найкращі мотиви минулих років та повністю нові, натхненні твори.
Модераторкою заходу виступила Марія Гончар, яка співпрацює з авторкою вже близько п’яти років. Саме вона відкрила для себе і для читачів поезію Оксани Бевзюк, охарактеризувавши її як надзвичайно затишну.
«В поезію пані Оксани ти заходиш, як у слово, і відчуваєш, що в ньому тобі добре», – зазначила Марія Гончар.

Оксана Бевзюк – журналістка, яка свого часу працювала в газетах, на радіо та телебаченні, а також має досвід вчителювання. Сама вона родом із міста Пологи Запорізької області, яке наразі перебуває в тимчасовій окупації, тому зараз поетка живе та працює у Запоріжжі.
Авторка зізнається, що її вірші дуже візуальні, вони народжуються з образів природи, ароматів бузку та півоній.
Презентація перетворилася на справжній синкретичний перформанс, де поезія перепліталася з музикою. Особливу весняну романтику та легкість вечору подарувала пані Надія, яка супроводжувала захід чарівними звуками саксофона. Марія Гончар проникливо декламувала вірші авторки, допомагаючи присутнім глибше зрозуміти кожне слово.

Юрій Філіппов виконав під гітару пісню на один із віршів Оксани Бевзюк, а також заспівав твір відомої запорізької поетки Марини Брацило. Також, творчий сюрприз підготував Сергій Злючий, він подарував Оксані вірш власного авторства.

Попри те, що назва збірки «Бузкові та рожеві вірші» звучить безтурботно, у ній є місце і для глибокої філософської туги, і для спогадів про рідний дім. Проте фінал зустрічі залишив у серцях відвідувачів головне – надію, світло та аромат квітучої української весни.

