Порожні балачки чи реальна загроза

22 травня 2025 року володимир путін публічно заявив про створення так званої «буферної зони безпеки» на українській території. Офіційне обґрунтування — нібито «захист» російських прикордонних регіонів. Проте військові експерти та аналітики розцінюють це як чергову спробу легітимізувати подальшу окупацію українських земель і підготувати ґрунт для нових анексій, пише tsn.ua.

Читайте також:Наступ на Дніпропетровщину: ворог змінив тактику - про спроби прориву розповіли у ЗСУ

Заява пролунала після візиту путіна до Курської області, де місцеві чиновники відкрито закликали до захоплення міста Суми та утворення зони безпеки вже на території Сумщини. У кремлі поки не розкривають ані точні межі цієї зони, ані її глибину, однак російські політики вже озвучують амбітніші плани.

Депутат Держдуми рф Віктор Соболєв заявив, що «буферна зона» має охоплювати не лише північні області України, а й частини Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей. За його словами, таким чином росія нібито отримає гарантії безпеки від ударів далекобійної західної зброї, зокрема HIMARS.

Подібні заяви розцінюються українською стороною як політична ширма для військової експансії. В МЗС України чітко наголосили: будь-яка «буферна зона» можлива лише на території росії. Українські оборонні сили активно проводять операції на Курщині, що ставить під сумнів безпеку російського прикордоння — саме на цьому тлі і звучать заяви про необхідність нових зон контролю.


Дніпропетровщина знову опинилася в центрі кремлівських фантазій. Заява про її можливе включення до буферної зони викликає занепокоєння, хоча на практиці військові експерти вказують: така ідея не підкріплена реальними можливостями армії рф. Проте інформаційна кампанія навколо теми посилюється — її мета, за оцінками Центру протидії дезінформації, створити ілюзію тотального контролю та готовності росії до затяжної війни.

Читайте також:Прорив ворога на кордон Дніпропетровщини: що відбувається насправді

Зокрема, військовий експерт Денис Попович зазначає, що нинішні дії рф на півночі Харківщини мають на меті саме створення буферної зони для артилерійського тиску на Харків. Аналогічні сценарії можуть бути застосовані до інших прикордонних та центральних регіонів — зокрема Дніпропетровщини — у разі погіршення військової ситуації на фронті.

Керівник безпекових програм Центру «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук наголошує, що ці заяви кремля не випадкові. Нині росія зосереджує зусилля на Донбасі, проте в стратегічному вимірі прагне розширити сферу контролю. І Дніпропетровщина — з її логістичним значенням і промисловим потенціалом — залишається однією з цілей у потенційних планах.


У відповідь на ці погрози українські офіційні особи наголошують: кремль не демонструє жодних ознак готовності до миру. Як зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, чергові заяви путіна — це спроба нав'язати нові умови, в яких Україна має поступитися частиною суверенних територій.

За оцінками журналіста і політичного оглядача Віталія Портникова, буферна зона — це лише інструмент нового етапу анексії. Йдеться не про оборону росії, а про намагання легітимізувати фактичне розширення її кордонів. Цей сценарій уже був апробований у 2014–2022 роках на прикладі Донбасу та Криму.

Таким чином, Дніпропетровщина опиняється у фокусі кремлівських загроз не вперше. Проте ключовою відмінністю нинішньої ситуації є масштабність інформаційного впливу. У той час як військовий потенціал рф обмежений, політичні заяви та пропаганда залишаються основним інструментом тиску. Україна ж, зі свого боку, дає чіткий сигнал: жодна «буферна зона» на її території не буде визнана, а будь-які спроби реалізації таких планів зустрінуть рішучу відсіч.


Читайте також:Фортифікації Дніпропетровщини - OSINT-аналітики розповіли про кілька збудованих рубежів за Покровськом

Україна продовжує зміцнювати оборонні позиції та готуватися до будь-яких сценаріїв розвитку подій. Захисники тримають лінію оборони, не даючи ворогу просунутися вглиб території.

Раніше ми розповідали, що дві сім’ї з Синельниківщини, які через війну залишили рідне село, знайшли прихисток у модульному містечку Кам’янського. В одному з будиночків поселилася пані Анжела разом із дітьми та п’ятьма онуками. А в кімнаті гуртожитку тепер мешкає Наталія з чоловіком і двома синами.

Також ми писали, що за словами голови обласної ради Миколи Лукашука, ситуація на фронті погіршується, а інтенсивність обстрілів неухильно зростає.