Блакитні озера біля селища Єлизаветівка – популярне місце відпочинку для мешканців Дніпра та околиць. На жаль, останнім часом воно стало центром скандалу.
Минулого літа місцеві жителі та відпочиваючі зіткнулися з несподіваною зміною. Власники підприємств, які розташувалися поруч із озером, обгородили територію високим парканом та почали збирати плату за вхід - 50 гривень.
Читайте також: Мешканець Київщини підробив документи та привласнив земельну ділянку на березі Блакитного озера поблизу Кам'янського
У березні цього року ми повідомляли, що свавілля та беззаконня на Блакитних озерах розширюється. Очевидці розповідають, що на території озера почали зводити бетонну огорожу.
Один з місцевих підприємців, власник турбази, розташованої поблизу, розповів, що орендував землю у власника. Проте орендна плата зросла майже в 7 разів, і він відмовився її сплачувати. У відповідь його ділянку огородили, а за парканом залишилося майно підприємця, включаючи альтанки.
Сільрада стверджує, що для визначення законності огорожі необхідно скликати земельну комісію, але такі перевірки неможливі під час воєнного стану.
Тим часом новий прейскурант на відпочинок вже з’явився на сайті однієї з баз на Блакитному озері. Ціни, якщо чесно, шокують. У коментарях люди пишуть, що тепер там відпочивати зможуть тільки мільйонери.
Днями з'явилося журналістське розслідування з метою з'ясувати, хто стоїть за "окупацією" Голубих Озер та чи можна повернути доступ.
Люди звертались і до Петриківської ОТГ. Відповідь була неочікуваною. Керівництво громади заявило, що справа не в його компетенції, оскільки вся пляжна і прибережна зони, а також прилегла територія спільного користування… приватизовані ще 15 років тому. Поділені на чотири земельні ділянки з кадастровими номерами. Власники їх одержали й акти на право власності, які внесені до відповідного Державного реєстру.
Як таке могло статися? Подив підсилює й те, що дозвіл на приватизацію берегів озера свого часу надало (достеменно не відомо, кому!) Петриківське лісництво. З якого дива воно розпорядилося землею водного фонду? Здогадатися не важко: рішення стосовно віднесення Блакитного з прибережжям до водного фонду є, але паспортом цей статус досі не підтверджено. Нібито завадила цьому плутанина: у рішенні адреса озера чітко приписує його до Єлизаветівки, але названо плесо не Блакитним, а… Голубим. Тож до цих пір ніяк не розгадають, це озеро чи не це потрапило до водного фонду. Оскільки з трьох боків воно оточене лісом, тож, мовляв, лісництво за «традицією» і продовжує вважати його своїм.
Ось із причини невизнання озера водоймищем воно й утратило право вільного доступу до нього громадян — не лише Єлизаветівки, а й усієї України. І як тепер бути, у Петриківській громаді не знають. Вочевидь, і не хочуть знати. Бо достатньо визнати Блакитне озеро водним об’єктом, як, згідно з чинним законодавством, огорожі та інші конструкції довкола нього, котрі заважають доступу до води, підлягають демонтажу.
І селяни, і кам’янські містяни попереджають: вони готові йти на штурм заблокованої зони відпочинку. А влада застерігає — і думати не смійте. Бо доведеться відповідати, адже пляжі та прибережна земля — у приватній власності, а вона ж бо недоторканна, захищена законом.
На зауваження громадськості скасувати права на незаконне передання озерних земельних ділянок у чужі приватні руки у Петриківській сільській раді відповіли, що не вийде. Мовляв, за кільканадцять літ власники змінювались, а нинішні набувачі прав — цілком порядні люди, які сном-духом не знали про порушення. А щоб зрозуміти, мали місце порушення чи ні, слід створити спеціальну земельну комісію. Однак під час воєнного стану влаштовувати подібні перевірки заборонено. Забирати ділянки можна лише у трьох випадках: за рішенням суду, за законом для суспільних потреб і… за згодою власників.