Територія Дніпропетровщини колись була звичним середовищем для горностая, одного з найвправніших хижаків української фауни
Сьогодні зустріти цього звіра з білим зимовим хутром тут майже неможливо. Його чисельність зменшилася, а ареал фрагментувався. Основні причини — осушення боліт, забудова заплав та інтенсивне освоєння прибережних територій.
Горностай (Mustela erminea) — невеликий ссавець родини куницевих, довжина тіла якого зазвичай не перевищує 30 сантиметрів. Незважаючи на скромні розміри, це активний хижак, здатний полювати на здобич, що перевищує його власну вагу. Його головною прикметою є хутро, яке взимку повністю змінює забарвлення на яскраво-біле з характерним чорним кінчиком хвоста. Саме така «білизна» зробила горностая символом чистоти в європейській культурі — в давнину його хутро використовували для мантій монархів.
Читайте також:Рідкісна степова гадюка в Кам’янському: єдину отруйну змію помітили на Дніпропетровщині
На території Дніпропетровської області горностаї траплялися переважно в заплавах річок — зокрема Орелі та Самари. Ці ландшафти з вільховими та вербовими чагарниками, вологими луками і заболоченими ділянками створюють оптимальні умови для життя тварини. Тут горностай може знайти і схованки, і поживу — від дрібних гризунів до земноводних.
Проте вже з другої половини ХХ століття чисельність горностая почала зменшуватись. За даними Інституту зоології НАН України, у деяких степових регіонах країни популяція скоротилася у 3–5 разів у порівнянні з довоєнними часами. Причини — меліорація, розорювання прибережних лук, вирубка чагарників та забруднення водних систем.
Читайте також:Змії на Дніпропетровщині значно активізувались: що варто знати, аби уникнути укусу
На Дніпропетровщині точних обліків горностая не ведуть, однак за даними місцевих екологів, на 2020-ті роки його можна було спорадично фіксувати у природоохоронних зонах басейну Орелі, а також на деяких заплавних ділянках Самари. Ситуацію ускладнює низька щільність населення цього виду та його нічна активність, через що фіксація траплянь ускладнена.
Оскільки горностай занесений до Червоної книги України, будь-яке втручання в його середовище існування без відповідних дозволів — заборонене. Для збереження виду потрібні як локальні природоохоронні заходи, так і відновлення деградованих екосистем, особливо у водно-болотних комплексах.
За словами біологів, присутність горностая в екосистемі — це маркер здоров’я довкілля. Там, де йому вистачає кормової бази та є відповідні схованки, зберігається і баланс між хижаками та здобиччю. А отже, його зникнення — сигнал про серйозні зміни в екології.
Фахівці радять звертати увагу на можливі сліди життєдіяльності цього звіра — наприклад, характерні вузькі сліди на снігу, вивернуті нори полівок чи навіть залишки здобичі. Проте наголошують: горностай надзвичайно обережний і уникає людського контакту, тому ймовірність побачити його вдень — мізерна.
Читайте також:Несподівані гості: в Кам’янському помітили велику колонію білих чепур
Наразі пріоритетним завданням для природоохоронної спільноти області залишається збереження та відновлення прибережних екосистем. Це єдина можливість не допустити остаточного зникнення цього рідкісного мешканця Дніпропетровщини, який колись був органічною частиною її дикої природи.
Раніше ми писали, що на вулицях Кам'янського гуляють дикі лисиці.