В Україні стартує масштабна реформа стягнення боргів: законопроєкт №14005, ухвалений у першому читанні 236 голосами "за", запроваджує автоматизовану систему, яка унеможливить ухилення від платежів через перепродаж майна.

Видання oboz.ua повідомляє, що реформа не вводить нові правила конфіскації житла чи примусового списання коштів, а фокусується на цифровому контролі за активами боржників.

Як працюватиме нова система стягнення

Законопроєкт №14005 створює єдиний реєстр боржників, інтегрований з державними базами даних. Після внесення особи до реєстру автоматично застосовуються обмеження:

  • заборона на продаж, дарування чи переоформлення нерухомості та автомобілів;
  • блокування банківських операцій, спрямованих на уникнення стягнення;
  • відмова нотаріусів та реєстраторів у посвідченні угод для боржників;
  • заборона перереєстрації транспортних засобів у сервісах МВС.

Боржник зберігає право користуватися майном, але не може його відчужити до повного погашення заборгованості. Після сплати боргу система автоматично знімає обмеження, формує повідомлення та виключає особу з реєстру без додаткової бюрократії.

Читайте також: Чому гаманці українців «схудли»: середня зарплата впала, а борги сягнули 3,5 млрд грн

Чому реформа стосується боргів за комуналку

Рівень прострочених комунальних платежів в Україні станом на листопад 2025 року перевищує 100 млрд грн. Автоматизація спрямована на підвищення ефективності виконавчого провадження, зменшення корупції та запобігання схемам переписування майна на родичів.

Реєстр синхронізується з базами МВС, банків та платіжних сервісів, що прискорить процеси та наблизить Україну до європейських стандартів стягнення.

Маніпуляції навколо законопроєкту

У мережі поширюються заяви про "масові продажі єдиного житла" чи "списання коштів без згоди". Насправді документ не змінює чинні норми: стягнення на нерухомість можливе лише за рішенням суду та в обмежених випадках (наприклад, за іпотечні борги). Гучні твердження є політичними маніпуляціями для дискредитації реформи.

Фракція "Батьківщина" проголосувала проти, посилаючись на ризики для громадян з невеликими боргами, але законопроєкт не дозволяє виконавцям розпоряджатися майном без судового рішення.

Наслідки ухвалення реформи

Якщо законопроєкт №14005 приймуть остаточно, система запрацює у 2026 році. Це зробить стягнення боргів прозорішим, зменшить корупційні ризики та ускладнить ухилення від платежів. Реформа не загрожує масовими конфіскаціями житла, а забезпечить справедливе виконання судових рішень у сфері комуналки та інших боргів.

Нагадуємо, за даними Міністерства розвитку громад, станом на 2025 рік борги населення України за електроенергію, тепло, воду та газ перевищили 92 млрд грн. Найбільше заборгували жителі Києва, Харкова, Дніпра, Одеси та Кривого Рогу. Постачальники комунальних послуг у відповідь розпочали масові судові позови, а виконавчі служби активно арештовують банківські рахунки, обмежують продаж нерухомості та вносять боржників до публічних реєстрів.