
Від пошуків козацької спадщини до відкриття епохи неоліту
Між селами Чернеччина Дніпропетровської області та Нехвороща Полтавської області успішно завершився черговий етап археологічних розкопок. Дослідження проходили на місці заснування Нехворощанського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, який функціонував близько 350 років тому. Історично ця локація була тісно пов’язана із Запорозькою Січчю: монастир мав певне військове значення, а його ченцями часто ставали колишні козаки. До наших днів архітектурна пам’ятка не збереглася, оскільки була ліквідована у 1799 році.
Експедиція, організована громадською організацією «Ноосфера», тривала з 3 до 16 серпня. До дослідницької групи увійшли студенти та викладачі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Університету митної справи та фінансів, а також НУ «Дніпровська політехніка». Модерацію процесу здійснювали фахівці Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького під керівництвом директора закладу, відомого історика Олександра Старіка.
Зважаючи на специфіку локації, першочергові очікування науковців фокусувалися на артефактах козацької доби. Проте під час зняття верхніх ґрунтових шарів дослідники натрапили на значно давніші культурні горизонти, виявивши масштабний комплекс предметів бронзової доби та неоліту.

Унікальні артефакти, що переписують історію регіону
Серед найбільш значущих знахідок експедиції — фрагмент кам’яної сокири-теслі, вік якої перевищує 5 тисяч років. У зазначений період такі знаряддя використовувалися для складної обробки деревини, зокрема для видовбування човнів.
Щоб краще зрозуміти історичну цінність знахідки, варто поглянути на хронологічне співвідношення світових пам'яток.
Таблиця 1. Хронологія історичних об'єктів у порівнянні зі знахідками на Дніпропетровщині
| Історичний об'єкт / Знахідка | Орієнтовний час створення | Вік від сьогодення |
| Кам'яна сокира-тесля (Дніпропетровщина) | IV–III тисячоліття до н.е. | Понад 5000 років |
| Піраміда Хеопса (Єгипет) | бл. 2560 року до н.е. | бл. 4500 років |
| Нехворощанський монастир (Україна) | друга половина XVII ст. | бл. 350-400 років |
Крім того, археологи виявили:
-
фрагменти неолітичної кераміки, прикрашеної специфічним орнаментом;
-
кістки тварин, яким кілька тисяч років;
-
крем’яні знаряддя праці епохи бронзи.
Окремий науковий інтерес становить той факт, що частина знайденого кременю має немісцеве походження. За оцінками спеціалістів, це є прямим свідченням існування розвинених торговельних або обмінних шляхів на території сучасної Дніпропетровщини ще за часів бронзової доби.

Експертні оцінки та складнощі польових досліджень
Цьогорічна експедиція стала третьою на цій пам’ятці і відзначилася складними погодними умовами. Як повідомляє кураторка проєкту «Noosphere Archaeology», фахівчиня у галузі археології Валерія Лавренко, головним викликом для команди стала аномальна літня спека.
«Через спеку ми змушені були змістити традиційний час розкопок: прокидалися о 5:00, аби о 6:00 вже бути на місці проведення досліджень. Рятувала річка Оріль і можливість купатися між змінами. З мотиваційної точки зору було складно подолати перші три штика, які йшли практично без археологічного матеріалу. Ми звикли, копаючи цю пам’ятку, що козацький полив’яний посуд і кахлі вже достатньо масово йдуть на другому-третьому штику. А тут декілька днів поспіль — подекуди невиразна ліпна кераміка, яку студенти-новачки навіть не відрізняли від землі. Але на четвертому-п’ятому штику ми вийшли таки на поселення доби неоліту-бронзи, і стало значно цікавіше: пішли крем’яні знаряддя праці, орнаментована кераміка», — розповідає Валерія Лавренко на офіційних ресурсах проєкту та
сайті Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького .
Паралельно з основними розкопками проводилася масштабна розвідка місцевості. Група досвідчених студентів під керівництвом старшої наукової співробітниці відділу археології історичного музею Анни Юрченко досліджувала гирла притоків річки Оріль. Учасники експедиції долали до 30 кілометрів на день. Завдяки цій роботі археологам вдалося точно локалізувати ще одне поселення доби бронзи.
Наукове значення знахідок для вітчизняної археології
Дніпропетровська область є одним із найбагатших на археологічні пам'ятки регіонів України. Згідно з даними реєстру нерухомих пам'яток, на території області знаходиться понад 7000 зареєстрованих археологічних об'єктів (переважно курганів та поселень). Знахідки біля сіл Чернеччина та Нехвороща доповнюють наукову базу про заселення Придніпров'я.
За словами директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького Олександра Старіка, кожна нова експедиція на цій локації ставить перед науковцями нові запитання. Поєднання в одному місці артефактів різних епох — від неоліту до пізнього козацтва — свідчить про те, що береги річки Оріль були сприятливими для життя протягом тисячоліть. Це змушує археологів планувати нові етапи досліджень, щоб повністю розкрити історичний потенціал цього регіону.

